Відмова у грін-карті: що робити перед судом з депортації

Якщо USCIS відмовив у I-485 через незаконні в’їзди і дав строк на виїзд або подання I-290B, рішення потрібно ухвалювати швидко — з оцінкою шансів на перегляд, апеляцію чи захист у суді з депортації, а не зі спроби приховати деталі справи.

Коротко

• Легальний останній в’їзд за візою не знімає проблему попередніх незаконних перетинів кордону — саме їхнє поєднання стало причиною відмови.
• Після відмови за I-485 є 33 дні на виїзд або подання I-290B, інакше справа зазвичай передається до суду з депортації.
• Варто подавати і USCIS FOIA, і окремо CBP FOIA до митно-прикордонної служби заздалегідь, а не після передачі справи до суду.
• Якщо справа потрапить до суду, вона може піти за rocket docket — прискореним треком, де весь процес до депортації триває 3–5 місяців.
• Навіть схвалена петиція I-130 і статус ветерана в родині не вирішують питання законності попередніх в’їздів, але можуть стати одним з аргументів у судді.

Чому USCIS відмовив у грін-карті: незаконні в’їзди за легального останнього в’їзду

Відмова прийшла після другого співбесіди за формою I-485 — першого разу заявнику надіслали запит на додаткові докази (Request for Evidence), а за підсумками повторного інтерв’ю у грін-карті відмовили. Заявник — батько петиціонера — живе у США понад 23 роки, але його міграційна історія включає кілька різних дат в’їзду й виїзду.

Причина відмови — не в самому факті нелегальних перетинів, а в їхній кількості й датах. Щонайменше один із несанкціонованих в’їздів відбувся після 1996 року — ця дата має значення для розрахунку строку заборони на в’їзд. В одному з більш ранніх епізодів, за один-два в’їзди до останнього, його затримала прикордонна служба (Border Patrol).

При цьому останній за часом в’їзд у країну був легальним: у 2003 році заявник в’їхав за робочою візою. Саме це поєднання — легальний останній в’їзд за наявності попередніх незаконних перетинів — і стало підставою, через яку офіцер відхилив заяву, попри строк безперервного проживання в країні. На інтерв’ю офіцер звірився з базою даних і підтвердив конкретний рік затримання, який заявник спочатку не зміг пригадати точно.

На інтерв’ю офіцер звірився з базою даних і підтвердив конкретний рік затримання, який заявник спочатку не зміг пригадати точно.

33 дні на виїзд або I-290B: що означає цей вибір

Лист про відмову пропонує два варіанти: покинути країну протягом 33 днів або подати форму I-290B — запит на перегляд чи апеляцію рішення USCIS (c4). Якщо жодного з цього не зроблено вчасно, справа зазвичай передається до суду з депортації, і далі вже імміграційна служба (ICE) ініціює подальші дії.

У розглянутому випадку заявник не хотів подавати I-290B: після відмови з’явилися нові медичні та інші докази, які USCIS не розглядав при винесенні рішення за I-485 (c33). Побоювання було в тому, що повторна відмова за I-290B створить у судді враження, ніби справу вже двічі відхилив USCIS, і це погіршить позицію на слуханні.

На практиці апеляція через I-290B не визначає результат справи в суді: суддя оцінює право на коригування статусу самостійно, незалежно від того, подавалася апеляція чи ні. Тягар доведення допустимості в’їзду лежить на самому заявнику, а не на органах влади (c32) — це ключовий момент, від якого залежить вибір подальших кроків.

10-річний чи 20-річний бар на корекцію статусу: спірне питання

Один із консультуючих юристів припустив, що за кількох несанкціонованих в’їздів у США людині загрожує 10-річний, а можливо, і постійний бар на корекцію статусу (c17). Різниця між цими двома обмеженнями суттєва: 10-річний бар можна зняти через вейвер або дозвіл на повторний в’їзд, тоді як постійний бар знімається лише виїздом із країни щонайменше на 10 років із подальшим отриманням спеціального дозволу — процедура значно складніша. За його оцінкою, сам факт останнього легального в’їзду за візою не скасовує проблему попередніх незаконних перетинів кордону — питання в тому, хто взагалі схвалить грін-карту за такої історії (c16).

Два інших юристи, до яких заявник звертався на платних консультаціях, дали протилежну відповідь: на їхню думку, після 20 років проживання у США 10-річний бар не мав би впливати на результат справи (c19). Офіційна позиція USCIS інша: строк перебування сам собою не скасовує 10-річну заборону на корекцію статусу — зняти її можна лише через вейвер (форма I-601 або I-601A) або дозвіл на повторний в’їзд (форма I-212). Перший юрист із цією позицією не погодився, хоча й не був упевнений на сто відсотків — за його словами, справа все одно, найімовірніше, дійде до суду з депортації (c18).

Пізніше він повернувся до цієї суперечки й визнав: незрозуміло, яке правило спрацює — про 20-річний строк перебування чи про 10-річний бар, що відлічується від незаконного в’їзду (c35). Підсумкова оцінка того самого юриста була обережною: на його думку, ймовірність того, що людину залишать у країні, нижча за ймовірність депортації (c36).

на його думку, ймовірність того, що людину залишать у країні, нижча за ймовірність депортації

10-річний бар проти постійного бару на корекцію статусу

Критерій	10-річний бар	Постійний бар
Як знімається	Вейвер (I-601 або I-601A) або дозвіл на повторний в’їзд (I-212)	Лише виїзд із країни щонайменше на 10 років із подальшим отриманням спеціального дозволу
Складність процедури	Простіша	Значно складніша
Вплив строку проживання у США	Строк перебування сам собою бар не скасовує	Не скасовує

Розбір ґрунтується на консультаціях юристів щодо конкретної справи; офіційна позиція USCIS — строк проживання не скасовує 10-річну заборону.

Навіщо подавати запит FOIA перед судом з депортації

FOIA-запит — це звернення до державного органу з вимогою розкрити всі дані, які в нього є щодо конкретної людини. У розглянутій справі адвокат міг подати такий запит до Border Patrol ще до подання документів на грін-карту — і заздалегідь побачити, яка інформація про в’їзди й затримання вже зафіксована в системі (c12, c13). Це дало б змогу зрозуміти реальний обсяг проблеми до співбесіди, а не дізнаватися про неї постфактум від офіцера USCIS.

Один із залучених юристів запропонував спірний обхідний шлях: вказати у формі лише дату затримання Border Patrol, не розкриваючи решту дат в’їзду й виїзду (c14). Інший юрист на консультації прямо назвав це шахрайством — не способом вирішити проблему, а новою підставою для відмови (c15).

Крім запиту до USCIS, варто окремо подати CBP FOIA — запит до Служби митного та прикордонного контролю (c30). Якщо раніше оформлявся лише USCIS FOIA, цього недостатньо: саме на заявнику лежить обов’язок довести свою admissibility, а не на відомстві — довести протилежне (c31). У розглянутому випадку запит було подано приблизно за чотири тижні до консультації, і відповідь на момент розмови ще не надійшла (c26) — варто закладати саме такий строк очікування й подавати запит завчасно, не відкладаючи до моменту передачі справи до суду (c25).

Якщо справу передадуть до суду з депортації: строки та схвалена I-130

Опинитися в суді з депортації людина може будь-якої миті — ICE здатна затримати її буквально «будь-якого дня», і з тією самою ймовірністю її справу можуть направити до імміграційного суду без попередження (c21). Планувати захист потрібно заздалегідь, а не коли повістка вже прийшла: питання не «що робити, якщо дійде до суду», а «що робити просто зараз, щоб бути готовим до моменту, коли це станеться». Навіть схвалена петиція I-130 не вирішує проблему: залишаються невирішеними питання про законність попередніх в’їздів у країну, а саме вони визначають результат справи (c29).

Якщо справа все ж потрапить до суду з депортації, вона піде за так званим rocket docket — прискореним порядком розгляду. Усі заперечення й аргументи захисту потрібно готувати заздалегідь, бо піднімати їх доведеться одразу, без запасу часу на збір додаткових доказів (c22). За таким прискореним треком увесь процес — від початку до депортації — може зайняти від 3 до 5 місяців (c27, c28).

за таким прискореним треком увесь процес — від початку до депортації — може зайняти від 3 до 5 місяців

Юристи, до яких зверталися по захист, прямо попередили: послуги в такій справі коштуватимуть дорожче через її складність (c23), і при цьому ніхто не гарантує сприятливого результату — складність справи робить результат непередбачуваним (c24).

Можливі стратегії захисту: cancellation of removal та інші варіанти

У розглянутій справі її потрібно розглядати саме як справу про депортацію — і саме так її й запропонував вести юрист, окресливши завдання широко: перебрати всі способи, які дозволять людині залишитися в країні.

Юрист назвав одразу кілька варіантів, які варто перевірити паралельно:

• cancellation of removal — скасування наказу про депортацію; право на нього може виникнути через підтримку, яку людина надає членам родини з певним статусом;
• корекція статусу через подружжя — якщо один із подружжя вже має грін-карту;
• повторне відкриття справи (reopen the case);
• апеляція на неефективну юридичну допомогу (ineffective assistance of counsel) — аргумент про те, що попередній адвокат вів справу неякісно.

Підстава для cancellation у цьому випадку будується на сімейних зв’язках: людина фінансово підтримує матір — власницю грін-карти, а також двох дітей 10 і 15 років, які є громадянами США. Крім того, він одружений із власницею грін-карти, що також розглядалося як можлива опора для стратегії. Окремо згадувалася фінансова допомога дитині — інваліду військової служби, але ця частина стосується статусу ветерана й розбирається окремо.

Юрист прямо попередив, що не може оцінити шанси заздалегідь: право на cancellation залежить від того, кого саме з членів родини зі статусом підтримує людина, і ці деталі ще належало уточнити.

Які стратегії захисту перевірити паралельно

• Cancellation of removalна підставі підтримки членів родини з певним статусом
• Корекція статусу через подружжяякщо у подружжя вже є грін-карта
• Повторне відкриття справи (reopen the case)
• Апеляція на неефективну юридичну допомогуineffective assistance of counsel — якщо попередній адвокат вів справу неякісно

Чи впливає статус військового ветерана на рішення у справі батька

У розглянутій справі петиціонером виступав син заявника — ветеран, який відслужив в армії США 4 роки (c1). Формально військова служба не входить до переліку підстав для cancellation of removal, але на практиці статус ветерана або чинного військовослужбовця в родині враховується імміграційним суддею як аргумент на користь затриманого батька (c48).

За досвідом консультуючого юриста, траплялися випадки, коли батьків військовослужбовців — чинних або ветеранів, включно з ветеранами-інвалідами — затримували й скеровували до вивезення, але згодом повертали назад (c49). Рішення про таке повернення в кожному випадку ухвалював саме імміграційний суддя, який визнав це необхідним (c50). Іншими словами, статус ветерана в родині не скасовує саму процедуру депортації, але може стати одним з аргументів, які суддя зважує при винесенні рішення.

Часті питання

Що робити, якщо людина вже кілька разів незаконно в’їжджала до США, але не подавалася на грін-карту

Сама наявність кількох незаконних в’їздів не заважає подати документи, але саме вона визначає результат справи. Перш ніж подавати на adjustment of status, варто через FOIA-запит до Border Patrol і CBP з’ясувати, що саме зафіксовано в базі — дати, затримання, епізоди в’їзду й виїзду. Це дає змогу оцінити реальний масштаб проблеми до співбесіди, а не дізнаватися про неї від офіцера USCIS постфактум.