Зміни в трудовому праві Великої Британії з 1 жовтня 2026 року: строки подачі позову та перевірка права на роботу

З 1 жовтня 2026 року у Великій Британії набули чинності дві зміни трудового права: строк подачі позову до Employment Tribunal збільшено з 3 до 6 місяців, а обов’язок перевіряти право на роботу поширено на підрядників, самозайнятих і онлайн-платформи.

Коротко

• Строк подачі позову до Employment Tribunal зріс із 1 жовтня 2026 року з трьох до шести місяців мінус один день, але лише для нових випадків.
• Якщо проблема виникла до 1 жовтня 2026 року, застосовується старий строк — три місяці мінус один день, незалежно від дати подачі.
• Перед позовом обов’язкові внутрішня скарга в компанії та медіація ACAS — без сертифіката ACAS позов не приймуть.
• З 1 жовтня 2026 року перевіряти право на роботу зобов’язані і замовники самозайнятих підрядників, і онлайн-платформи на кшталт Uber і Deliveroo.
• Штраф роботодавцю за найм без перевірки права на роботу — до 60 000 фунтів за кожного працівника, а за свідоме приховування — до 5 років тюрми.

Строк подачі позову до Employment Tribunal збільшено вдвічі

З 1 жовтня 2026 року строк подачі позову до Employment Tribunal збільшено з трьох місяців мінус один день до шести місяців мінус один день — рівно вдвічі. Новий строк відлічується з моменту, коли виникла проблема на робочому місці.

Зміна стосується більшості категорій трудових спорів, а не якоїсь однієї: несправедливе звільнення, дискримінація на роботі, домагання, незаконні утримання із заробітної плати, невиплата належної зарплати чи відпустки, зокрема декретної та відпустки з догляду за дитиною, порушення прав працівників агентств і низка інших трудових питань.

Збільшений строк діє лише для проблем, що виникли починаючи з 1 жовтня 2026 року. Якщо інцидент стався раніше цієї дати — наприклад, у серпні чи вересні, — на подачу позову й надалі відводиться попередній строк у три місяці мінус один день, незалежно від того, що загальні правила вже змінилися. Працівникові важливо зафіксувати саме дату виникнення проблеми: від неї залежить, який із двох строків застосовується в його випадку.

Як рахується строк: разовий інцидент і тривала дискримінація

Точка відліку строку залежить від характеру порушення. У разі разового інциденту — наприклад, звільнення — строк відлічується від дати самої події: вона відбувається конкретного дня, і саме з нього починає спливати відведений час на подачу позову.

Інакше рахується у випадку тривалої дискримінації, яка складається не з одного епізоду, а з серії пов’язаних подій. У цьому разі строк відлічується від дати останнього епізоду в цій серії, а не від першого випадку дискримінації. Це розмежування діє незалежно від того, який саме строк застосовується — попередній чи збільшений із 1 жовтня 2026 року.

Внутрішня процедура в компанії перед зверненням до трибуналу

Перш ніж звертатися до зовнішніх інстанцій, працівник має пройти процедуру всередині компанії — у кожної компанії є своя політика й процедура розгляду скарг, і її потрібно дотримуватися.

1. Неформальне звернення. Спочатку варто спробувати вирішити проблему напряму — з безпосереднім керівником, менеджером чи тімлідом.
2. Формальна скарга. Якщо неформальне звернення не дало результату, працівник подає офіційну скаргу всередині компанії — на конкретну людину чи ситуацію, що сталася на роботі.

Саме на етапі розгляду формальної скарги найчастіше виникає проблема: строк розгляду подовжили приблизно вдвічі порівняно з попереднім періодом. У великих компаніях скарга може розглядатися дуже довго — у невеликих таке теж трапляється, але рідше.

Працівник, упевнений, що діє за правилами й виконав усе, чого вимагає політика компанії, розраховує за потреби піти далі — до Employment Tribunal. На практиці це не завжди працює: поки триває внутрішній розгляд, іде відлік строку на подачу позову. Якщо строк минув, подати позов у звичайному порядку вже не вийде, хоча в окремих випадках трибунал може розглянути заяву й із запізненням — наприклад, якщо подати її раніше було об’єктивно неможливо. Тому чекати на відповідь нескінченно не можна: якщо процедура всередині компанії затягується, потрібно діяти, не чекаючи, поки строк мине.

На практиці це не завжди працює: поки триває внутрішній розгляд, іде відлік строку на подачу позову.

Кроки перед зверненням до Employment Tribunal

• Неформальне звернення до керівника або менеджераПерший крок — спробувати вирішити проблему напряму
• Офіційна формальна скарга всередині компаніїПодається, якщо неформальне звернення не допомогло
• Фіксація дати виникнення проблемиВід неї залежить, який строк подачі позову застосовується
• Заява до ACASОбов’язковий крок перед подачею позову до трибуналу
• Отримання сертифіката ACASБез нього позов до Employment Tribunal не приймуть
• Подача позову до Employment Tribunal у встановлений строк3 або 6 місяців мінус один день залежно від дати інциденту

ACAS: обов’язкова медіація перед подачею позову до трибуналу

Подати позов до Employment Tribunal напряму не можна — закон вимагає спершу звернутися до ACAS, організації, яка фінансується з державних коштів і займається врегулюванням трудових спорів між працівником і роботодавцем. Якщо проблему на роботі не вдається вирішити всередині компанії й керівництво не йде назустріч, наступний крок — заява до ACAS, а не одразу позов до трибуналу.

З моменту подачі заяви до ACAS перебіг шестимісячного строку на звернення до трибуналу зупиняється: за чинним механізмом, час не спливає, поки справу розглядає ACAS. До жовтня 2026 року діяв подібний механізм, але стосовно попереднього тримісячного строку — тепер він синхронізований зі збільшеним до шести місяців мінус один день лімітом.

ACAS виступає у спорі медіатором: співробітник організації зв’язується з роботодавцем і намагається домовитися про мирне врегулювання. На практиці в 90% випадків роботодавець не зацікавлений у медіації або просто наполягає на своїй позиції, і обговорювати тут нічого.

На практиці в 90% випадків роботодавець не зацікавлений у медіації або просто наполягає на своїй позиції, і обговорювати тут нічого.

Якщо домовитися не вдалося, ACAS видає сертифікат — документ, який підтверджує, що сторони намагалися врегулювати спір без трибуналу. Цей сертифікат є обов’язковим: без нього подати позов до Employment Tribunal не можна, він слугує своєрідним перепустком до подальшого розгляду.

Перевірку права на роботу розширено на підрядників і платформи

З 1 жовтня 2026 року розширено коло осіб, чиє право на роботу підлягає перевірці: тепер це не лише наймані працівники, а й самозайняті підрядники. Якщо самозайнятий отримує замовлення від іншої компанії (ситуація business to business), замовник зобов’язаний перевірити, чи є в нього право на роботу у Великій Британії.

До цієї дати механізм працював інакше. Людина без статусу могла зареєструвати самозайнятість, отримати від податкової служби номер UTR і легально сплачувати податки з доходів — при цьому фактично не маючи права на роботу в країні, і ніхто цього не відстежував. Замовнику було достатньо отримати рахунок від субпідрядника й оплатити його; підтверджувати його право на роботу не вимагалося, максимум — запитували ідентифікаційний номер субпідрядника.

Тепер відповідальність за перевірку покладається на всіх учасників ланцюга підряду. Це стосується не лише невеликої будівельної чи клінінгової фірми, яка наймає субпідрядників напряму, а й великих компаній — наприклад, забудовника, який отримує роботу від субпідрядника на нижньому рівні ланцюга. Вимога поширюється і на онлайн-платформи для пошуку виконавців (online matching services): власник такої платформи теж зобов’язаний перевіряти право на роботу в тих, хто пропонує через неї свої послуги.

Правило охоплює будь-яку компанію, зокрема індивідуального підприємця (sole trader): якщо він передає замовлення далі іншому виконавцю, саме він відповідає за перевірку права на роботу цього виконавця.

Чому до жовтня 2026 можна було легально працювати без статусу

До 1 жовтня 2026 року у Великій Британії існувала лазівка, через яку безліч людей працювало без легального статусу — і майже ніхто цього не помічав, включно із самими людьми. Йдеться про тих, хто опинився в країні ще до Brexit: в’їхав за посвідченням особи без жодних обмежень, оформив National Insurance Number і пропрацював рік-два, після чого, наприклад, повернувся на батьківщину. Або про тих, хто жив у Британії до Brexit, але забув подати заяву на статус — або подав, але отримав відмову.

у Великій Британії існувала лазівка, через яку безліч людей працювало без легального статусу — і майже ніхто цього не помічав, включно із самими людьми

У обох випадках людина колись перебувала в країні легально й за цей час встигла отримати National Insurance Number — номер, необхідний для легальної сплати податків і внесків на медицину та пенсію. Саме цей номер і ставав ключем до подальшої легальної роботи без статусу: маючи його, людина могла зареєструватися як self-employed, і податкова служба присвоювала їй номер UTR — номер індивідуальної підприємницької діяльності.

З цим номером людина цілком законно вела діяльність на території країни: щороку звітувала й сплачувала податки до податкової служби — попри те що статусу в неї не було, а отже, формально не було й права на роботу у Великій Британії. Саме такі випадки й торкнулася поправка, що набула чинності 1 жовтня: тепер перевірка права на роботу стосується і самозайнятих без статусу, які працюють через власну зареєстровану діяльність.

Штрафи роботодавцям за найм без перевірки права на роботу

За кожного працівника без підтвердженого права на роботу роботодавцю загрожує штраф до 60 000 фунтів. Сума нараховується за «одну голову» — тобто за кожного нелегально найнятого співробітника окремо, а не одноразово на компанію.

Якщо роботодавець знав про відсутність статусу в працівника й свідомо закривав на це очі, покарання переходить до іншої категорії: до 5 років позбавлення волі та необмежений за розміром штраф. Різниця між двома сценаріями — в обізнаності: звичайна перевірка, яку не провели через недогляд, карається штрафом зі стелею в 60 000 фунтів, а свідоме приховування нелегального статусу — це вже кримінальна відповідальність без верхньої межі виплати.

Кого нові правила не стосуються: самозайняті з приватними клієнтами

Перевірка права на роботу не стосується самозайнятих, які надають послуги лише приватним особам і ніколи не виконували замовлення для компаній. Якщо людина не має статусу чи права на роботу, але не вступала у відносини business to business із юридичними особами, формально її й надалі ніхто не перевіряє.

Це не означає, що така робота легальна — вести діяльність без статусу залишається порушенням закону. Зміни з 1 жовтня 2026 року спрямовані не на цю категорію, а на тих, хто виконує замовлення для інших компаній.

Під нові правила підпадають водії й кур’єри платформ на кшталт Just Eat, Uber і Deliveroo — для них перевірка обов’язкова, оскільки платформа виступає замовником послуг. А от людина, яка бере приватні дрібні замовлення напряму від фізичних осіб, у цю схему не потрапляє й може продовжувати працювати без підтвердженого статусу — хоча сама така робота залишається незаконною.

Часті питання

Що буде, якщо строк на подачу позову до Employment Tribunal уже минув

Подати позов у звичайному порядку вже не вийде. В окремих випадках трибунал може розглянути заяву й із запізненням — наприклад, якщо подати її раніше було об’єктивно неможливо. Розраховувати на це заздалегідь не варто, тому чекати на відповідь від роботодавця нескінченно не можна.

Чи зупиняється строк подачі позову, поки роботодавець розглядає внутрішню скаргу

Ні, поки триває внутрішній розгляд скарги в компанії, відлік шести- чи тримісячного строку на подачу позову продовжує йти. Строк зупиняється лише з моменту подачі заяви до ACAS, а не на етапі внутрішньої процедури в роботодавця.

Скільки часу роботодавець зобов’язаний зберігати документи про перевірку права на роботу співробітника

Документи потрібно зберігати протягом усього періоду роботи співробітника і ще щонайменше рік після її завершення — це стосується і трудових відносин, і відносин із підрядником у форматі business to business.