Перехід з тимчасового захисту на ПМЖ у ЄС: що запропонували українцям

Європейський комітет регіонів підготував документ із рекомендаціями щодо переходу українців від тимчасового захисту до постійного проживання в ЄС, але це поки лише проєкт пропозицій, а не ухвалений закон.

Коротко

• Документ Комітету регіонів ЄС прийнятий 13 жовтня 2026 року як висновок, але це не закон — обов’язковість вирішують Єврокомісія та країни ЄС.
• Під тимчасовим захистом у ЄС перебуває близько 4,4 млн українців, а його максимальний строк за директивою 2001/55/ЄС — 3 роки.
• Іспанія і Чехія вже зараховують строк тимчасового захисту до стажу для ПМЖ, Німеччина поки лише обговорює таку можливість.
• Вимоги до переходу на постійний статус встановлює кожна країна ЄС окремо — тому пороги по зарплаті в Німеччині, Нідерландах, Бельгії та Франції вищі, ніж у Болгарії та Словаччині.
• Рік тому Єврокомісія вже відхиляла ідею єдиного довгострокового статусу для українців — схожі рекомендації 2025 року просто перепублікували.

Який документ підготував Європейський комітет регіонів

Документ із пропозиціями щодо постійного проживання українців підготував Європейський комітет регіонів — він називається «Від тимчасового захисту до стійких рішень для переміщених українців у ЄС. Роль міст і регіонів». Ініціатива пропонує не обмежуватися черговим продовженням тимчасового захисту, а вибудувати зрозумілі шляхи до стійкіших статусів проживання.

Сам комітет на своєму сайті описує себе як «голос регіонів і міст у Європейському Союзі». Він представляє інтереси місцевих і регіональних органів влади по всьому ЄС і дає рекомендації щодо нових законодавчих актів, які стосуються регіонів і міст, — адже саме місцева й регіональна влада відповідає за застосування понад 70% законодавства Євросоюзу.

По суті це дорадчий орган у законодавчому процесі ЄС: він сам не ухвалює закони, а вносить пропозиції — який акт змінити, який підготувати заново. До його рекомендацій дослухаються, але це не означає автоматичного ухвалення у вигляді закону: рішення лишається за чиновниками й депутатами, які розробляють і затверджують законодавство.

Це закон чи лише рекомендації

Документ нічого не ухвалив і не закріпив юридично — це поки лише пропозиції й рекомендації, а не закон. Документ уже прийнятий Європейським комітетом регіонів як офіційний висновок — 13 жовтня 2026 року, на 173-й пленарній сесії. Але статус висновку дорадчого органу не дорівнює статусу закону: щоб пропозиції стали обов’язковими, їх мають розглянути й ухвалити Європейська комісія та держави-члени. Дослухаються чиновники й депутати до цих рекомендацій чи ні — вирішувати будуть вони на етапі ухвалення закону.

Між рекомендаціями і працюючим законом лишається величезна дистанція. Рік тому єврокомісарка з внутрішніх справ уже заявляла, що ЄС не планує ухвалювати спільний документ для громадян України, який дозволив би їм залишатися в країнах Союзу на довгостроковій основі, — і тоді ці пропозиції фактично відхилили, навіть не розглянувши всерйоз. Нинішня ініціатива багато в чому повторює змінені рекомендації 2025 року, які тепер просто перепублікували.

і тоді ці пропозиції фактично відхилили, навіть не розглянувши всерйоз

Скільки українців під тимчасовим захистом і навіщо потрібен перехід до постійного статусу

Під тимчасовим захистом у країнах Євросоюзу перебуває близько 4,4 млн українців — саме цей масштаб Європейський комітет регіонів наводить як підставу для перегляду підходу (дані Eurostat на липень 2026 року).

Комітет визнає: тимчасовий захист показав себе ефективним екстреним заходом, але за своєю природою він тимчасовий і не може нескінченно підміняти довгострокове рішення. Людина не може роками жити за статусом, розрахованим на надзвичайну ситуацію, якщо фактично її життя в ЄС уже влаштоване як постійне. Ця невизначеність стосується не абстрактних «планів», а конкретних рішень: чи продовжувати освіту дітей у країні перебування, чи влаштовуватися на довгострокову роботу, чи купувати житло або автомобіль, чи переїжджати до іншого міста.

Саме звідси виростає пункт 29 документа. У ньому Європейський комітет регіонів закликає Європейську комісію та держави-члени створити узгоджену, своєчасну й доступну правову основу для переходу від тимчасового захисту до звичайних і постійних статусів проживання — з посиланням на статтю 21 Хартії основних прав ЄС і з опорою на вже чинне європейське й національне законодавство.

По суті, йдеться про те, щоб для 4,4 млн людей з’явився зрозумілий нормативний документ: з переліком умов, за виконання яких українець із тимчасовим захистом зможе перейти на статус, що дає право залишитися в ЄС на постійній основі.

Чому вимоги для переходу на постійний статус відрізняються за країнами ЄС

Вимоги для переходу на постійний статус встановлює не ЄС, а національне законодавство кожної країни — звідси й розкид. У Німеччині, за оцінкою юриста-консультанта, ці вимоги завищені й уже не відповідають нинішнім економічним реаліям німецької економіки. Та сама проблема — у Нідерландах, Бельгії та Франції: там від заявника вимагають зарплату вищу за той рівень, який реально платять на місцевому ринку.

У Болгарії та Словаччині вимоги простіші — це стосується зокрема порогу по зарплаті для переходу на інший вид на проживання. Через різницю в умовах українець, інтегрований у Німеччині, Нідерландах, Бельгії чи Франції — той, що працює, сплачує податки, вивчив мову, — може не пройти за формальними вимогами, тоді як у Болгарії чи Словаччині аналогічний випадок пройшов би. Документ Європейського комітету регіонів цю проблему не називає і нічого не пропонує щодо завищених національних порогів — він написаний у загальному вигляді, без розбору конкретних країн.

Чи зараховується строк тимчасового захисту в ПМЖ: Іспанія, Чехія, Німеччина

Іспанія і Чехія вже закріпили відповідь у національному законодавстві, Німеччина — ні.

Країна	Що вирішено
Іспанія	У декреті прямо вказано: строк проживання за тимчасовим захистом зараховується в строк для отримання ПМЖ і громадянства
Чехія	Ухвалила аналогічну норму — час тимчасового захисту також входить у залік
Німеччина	Однозначного рішення немає: обговорюється, що період проживання за параграфом 24 (тимчасовий захист) міг би зараховуватися тим, хто сам себе забезпечував і інтегрувався, але це поки не закріплено в законі

В Іспанії та Чехії формулювання знімає суперечки: у декреті чітко записано, що весь період на тимчасовому захисті входить до стажу для ПМЖ і громадянства, і трактувати закон по-різному тут не доводиться.

У Німеччині ситуація інша. Обговорюється ідея зараховувати до стажу для ПМЖ період проживання за параграфом 24 — але лише для тих, хто самостійно себе забезпечував і пройшов інтеграцію. При цьому формулювання про кілька років проживання — 5 чи 4 роки — не означає, що зі спливом цього строку ПМЖ видається автоматично: такої обіцянки в документі немає, йдеться лише про створення зрозумілих умов переходу.

На практиці закону, який зафіксував би це правило, у Німеччині поки немає. Серед німецьких політиків і чиновників наразі не звучить заяв про розробку відповідних законодавчих змін для українців, які вже працюють і самі себе забезпечують.

Залік строку тимчасового захисту в ПМЖ за країнами

Таблиця гортається вбік

Країна	Іспанія	Чехія	Німеччина
Рішення закріплене в законі	Так	Так	Ні
Строк тимчасового захисту зараховується	Повністю, у декреті	Повністю	Не закріплено, лише обговорюється
Умови заліку	Без додаткових умов	Без додаткових умов	Лише для тих, хто себе забезпечував і інтегрувався

Що пропонує документ щодо повернення українців на батьківщину

Документ містить окремі положення щодо повернення українців на батьківщину — поряд із рекомендаціями щодо постійного статусу в ЄС. Автори пропонують орієнтувати громадян України, які перебувають у країнах Євросоюзу, на добровільний виїзд для участі у відбудові країни.

Пункт 41 документа обумовлює умови такого повернення: воно має бути добровільним, усвідомленим, безпечним і гідним, з повагою до індивідуального вибору кожного. Йдеться не про обов’язковий виїзд — документ не відмовляється від ідеї повернення, але й не ставить її замість інтеграції: тим, хто хоче залишитися в ЄС, пропонується така можливість, тим, хто вирішить повернутися, — теж.

Окремо пункт 42 закриває питання про втрату прав: заходи, пов’язані з відбудовою України, не повинні підривати вже набутий статус і права українців у країнах перебування. Тобто сам факт виїзду й участі у відбудові не позбавляє людину статусу, отриманого в країні ЄС.

Поряд із цим документ нагадує про супутні вимоги: своєчасно й доступно інформувати переселенців про умови й наслідки завершення тимчасового захисту, про національні дозволи на проживання за працевлаштуванням, навчанням або возз’єднанням родини, а також створити зрозумілі можливості переходу на інші підстави. Піднімається й питання зайнятості — допомоги українцям без роботи в пошуку стійкої зайнятості, зокрема жінкам, яким догляд за дітьми заважає працювати й навчатися.

Який максимальний строк тимчасового захисту і що пропонує змінити Єврокомісія

Директива 2001/55/ЄС встановлює у статті 4 максимальний строк тимчасового захисту — 3 роки. Цей поріг був розрахований на коротші кризи: законодавець ухвалював директиву, не припускаючи, що військовий конфлікт у Європі здатен тривати довше за встановлений строк.

законодавець ухвалював директиву, не припускаючи, що військовий конфлікт у Європі здатен тривати довше за встановлений строк

У пункті 44 документа Єврокомісії пропонується змінити саму директиву 2001/55/ЄС — переглянути саме цей трирічний ліміт. Конкретної нової цифри чи механізму продовження документ не називає: рішення лишається за законодавцем.

Паралельно документ пропонує дати українцям, які вже інтегрувалися й проживають у країнах ЄС, можливість залишитися там на довгострокову перспективу зі збереженням усіх прав. Як технічно оформити такий перехід, автори не уточнюють — конкретних рекомендацій документ не вносить.

Чи буде єдиний документ для українців на рівні ЄС

Єдиного європейського документа, який дозволив би українцям залишатися в ЄС на довгостроковій перспективі, Євросоюз ухвалювати не планує. Рік тому це прямо заявляла єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон: подібний документ не розглядається. Тоді пропозицію відхилили.

Схожий сценарій уже був — із сирійськими біженцями в Німеччині. Під них законодавство не змінювали: якщо в людини з’являлася підстава перейти на інший статус за національним законом, їй пропонували скористатися цим шляхом самостійно. Підтвердив кваліфікацію, пройшов навчання — переходь на новий статус. Не підтвердив — повернення до Сирії. Для німецького бюджету й бюрократії різниці між українським, сирійським біженцем чи біженцем з Афганістану немає — до всіх застосовується той самий підхід.

Для німецького бюджету й бюрократії різниці між українським, сирійським біженцем чи біженцем з Афганістану немає

Тому головне питання лишається відкритим: ухвалять чи владі ЄС окремий нормативний документ для українців, чи обмежаться точковими змінами, які дозволять працюючим і інтегрованим українцям переходити на види на проживання з правом залишитися в ЄС на постійній основі. Поява ініціативи в жовтні 2026 року сама собою оцінюється як позитивний сигнал, але це не скасовує того, що остаточне рішення — за законодавцями на європейському чи національному рівні.

Часті питання

Що робити українцю, якщо строк тимчасового захисту закінчиться раніше, ніж приймуть нові правила переходу на постійний статус

Документ Європейського комітету регіонів поки не закріплює конкретного механізму — він лише закликає Єврокомісію та країни ЄС створити зрозумілу правову базу для переходу. Перегляд трирічного ліміту з директиви 2001/55/ЄС теж лише запропонований, конкретна нова цифра чи перехідний механізм не названі, тому однозначної відповіді на рівні ЄС на сьогодні немає.

Чи можна вже зараз подавати документи на постійний статус, не чекаючи ухвалення пропозицій комітету

Так: ініціатива комітету не змінює національні процедури, а пропонує узгодити їх на рівні ЄС у майбутньому. Перехід на постійний статус уже зараз регулюється лише законодавством конкретної країни — в Іспанії та Чехії час тимчасового захисту зараховується до строку для ПМЖ, у Німеччині такого правила поки немає.

Що буде з українцем, який уже отримав ПМЖ в одній країні ЄС, якщо вирішить повернутися в Україну для відбудови країни

Пункт 42 документа прямо обумовлює: заходи, пов’язані з відбудовою України, не повинні підривати вже набутий статус і права українця в країні перебування. Тобто сам факт виїзду й участі у відбудові не позбавляє людину отриманого статусу.

Чи зобов’язані українці повертатися на батьківщину за новими рекомендаціями

Ні, повернення розглядається як добровільне право, а не обов’язок. Пункт 41 документа вимагає, щоб воно було добровільним, усвідомленим, безпечним і гідним, з повагою до індивідуального вибору кожного — тим, хто хоче залишитися в ЄС, теж пропонується така можливість.

Чи поширюється логіка цього документа на біженців з інших країн, крім України

Документ стосується саме українців під тимчасовим захистом. Досвід із сирійськими біженцями в Німеччині показує інший підхід: під них окреме законодавство не змінювали, а пропонували переходити на інший статус за загальними національними правилами — хто підтвердив кваліфікацію й пройшов навчання, переходив, хто ні — повертався. Який сценарій оберуть для українців, поки невідомо.

Скільки доведеться чекати, поки рекомендації комітету перетворяться на закон

Точного строку немає і бути не може: це висновок дорадчого органу, а не закон, і щоб пропозиції стали обов’язковими, їх ще мають розглянути й ухвалити Європейська комісія та держави-члени. Схожу ініціативу 2025 року вже перепублікували без змін статусу — швидкого переходу в закон історія поки не показує.

Чи можна дізнатися точні вимоги до зарплати для переходу на інший статус у Німеччині, Нідерландах, Бельгії чи Франції

Конкретних цифр порогів по зарплаті в документі комітету немає — він написаний у загальному вигляді й не розбирає національні вимоги по кожній країні. Відомо лише, що в цих чотирьох країнах заявлений поріг перевищує рівень зарплат, які реально виплачують на місцевому ринку, через що працюючий і інтегрований українець може формально не пройти за вимогами.