Що буде з українцями після 2028 року в Європі: 9 рекомендацій ЄС

Європейський комітет регіонів 13 жовтня 2026 року ухвалив висновок із дев’яти рекомендацій щодо статусу українців після завершення тимчасового захисту 4 березня 2028 року, але цей документ не є законом і не гарантує автоматичного продовження статусу для всіх.

Коротко

• Тимчасовий захист для українців у ЄС закінчується одночасно 4 березня 2028 року.
• Комітет регіонів ЄС ухвалив 13 жовтня дев’ять вимог щодо переходу на сталі форми статусу.
• Документ — лише консультативний висновок мерів і депутатів, юридично нікого не зобов’язує.
• Остаточні рішення про статус українців ухвалюють ЄС і окремі країни-члени самостійно.
• Серед вимог — спрощений статус для пенсіонерів і матерів з дітьми без вимог до доходу чи контракту.

Коли закінчується тимчасовий захист і що пропонує ЄС

Європейський комітет регіонів — об’єднання мерів і депутатів міст та областей Європи — 13 жовтня ухвалив висновок про перехід від тимчасового захисту до сталих рішень для переміщених українців у ЄС. Документ з’явився тому, що режим тимчасового захисту для українців закінчується у 2028 році, і місцева влада, яка щодня працює з переселенцями, вимагає від Євросоюзу чітких правил: що робити далі з мільйонами людей і хто фінансуватиме подальші кроки.

Якщо правила не змінити, 4 березня 2028 року мільйони українців в один день втратять легальний статус. Саме тому однією з головних вимог документа є надати українцям більше ясності щодо можливих подальших кроків ще до настання цієї дати.

Якщо правила не змінити, 4 березня 2028 року мільйони українців в один день втратять легальний статус.

Пункт 1: реальний вибір — залишитися чи повернутися

Перший пункт документа вимагає, щоб українці мали реальний вибір: залишитися в Європі та будувати там життя — працювати, виховувати дітей, вчити мову — або повернутися в Україну. Повернення має бути добровільним і відбуватися за поетапним безпечним планом, без будь-якого примусу.

Для тих, хто вирішив повернутися самостійно, документ вимагає чіткого плану дій і підтримки, яка робить повернення безпечним і стійким. Для тих, хто хоче залишитися в Європі, — заздалегідь зрозумілих і законних можливостей для цього.

Пункт 2: центр життєвих інтересів як критерій оцінки

Другий пункт вимагає від країн ЄС враховувати центр життєвих інтересів українців при визначенні майбутнього міграційного статусу. Йдеться про те, що міграційні офіцери мають оцінювати не колір паспорта чи дату перетину кордону, а реальні обставини життя людини: де фактично перебуває родина — чоловік, дружина, діти, де навчаються онуки, у яких лікарнях людина лікується та які зв’язки налагоджені з місцевою громадою.

Пункт 3: плавний перехід без правових прогалин

Третій пункт стосується самого процесу переходу з тимчасового захисту на інші форми легального перебування: він має бути плавним, зрозумілим і без правових прогалин. Особливо важливо, щоб людина не опинилася в ситуації, коли старий статус уже завершився, а новий ще не оформлений — у такому разі миттєво виникають проблеми з документами, роботою, банками та доступом до медичних послуг. Чіткі відповіді на ці питання потрібні вже зараз, а не у 2028 році.

Пункт 4: робота, медицина, освіта та визнання дипломів

Серед вимог документа — усунути бар’єри, які заважають українським біженцям працювати, навчатися й отримувати медичні послуги, зокрема спростити визнання дипломів та професійних кваліфікацій.

Проблема, яку описує документ, зводиться до конкретної ситуації: людина здобула вищу освіту в Україні, має досвід за фахом, але після переїзду змушена братися за найнижчу чорнову роботу — тому що підтвердження диплома в країні перебування триває роками й коштує значних грошей. У підсумку кваліфікація є, а застосувати її на повну неможливо. Саме на це європейським урядам пропонують звернути увагу в першу чергу.

У підсумку кваліфікація є, а застосувати її на повну неможливо.

Пункт 5: особлива увага пенсіонерам, людям з інвалідністю, жінкам і дітям

П’ятий пункт стосується пенсіонерів, людей з інвалідністю, жінок і дітей — категорій, для яких документ вимагає особливої окремої уваги та індивідуального підходу.

Замість автоматичного продовження мери міст вимагають від урядів скасувати для українських пенсіонерів і матерів з дітьми жорсткі комерційні вимоги: не вимагати від літньої людини робочих контрактів, великих доходів чи доказу відсутності соціальної допомоги.

Логіка та сама, що й у критерії центру життєвих інтересів: роки адаптації в конкретному місті — це вагома підстава для спрощеного статусу, а не формальність, яку можна проігнорувати. На цій підставі їм мають надати новий спрощений статус проживання з повним збереженням медичних і соціальних прав.

Пункти 6–7: зрозуміла інформація заздалегідь та інвестиції в освіту

Шостий пункт вимагає від європейських урядів надати українцям чітку й зрозумілу інформацію рідною мовою задовго до закінчення тимчасового захисту. Йдеться про перелік доступних національних дозволів на проживання та реальні варіанти переходу з одного статусу на інший. Людина повинна мати повну карту своїх дій, щоб спокійно вирішити, куди подавати документи, а не дізнаватися про можливості за тиждень до завершення терміну — саме так часто відбувається в міграційних відомствах зараз.

Сьомий пункт стосується масштабного інвестування в освіту та професійні курси для українців. Мери міст, які ухвалили документ, називають цей крок вигідним одразу для двох сторін: Європа отримує освічених фахівців, які інтегруються в економіку вже зараз, а Україна згодом — людей із сучасними професіями та європейським досвідом.

Пункти 8–9: фінансування програм

Восьмий і дев’ятий пункти стосуються управлінської частини: документ вимагає чіткого й прямого фінансування програм міграції та достатньої адміністративної спроможності для міст і регіонів, які й реалізують ці рекомендації на практиці. Головна причина — надто довгий шлях грошей і рішень від Брюсселя до столиці конкретної країни, тоді як питання медицини, освіти та розселення людей щодня вирішують саме міста. Без передбачуваного фінансування рекомендації ризикують залишитися деклараціями, а не реальною підтримкою на місцях.

Який статус має цей документ і чи гарантує він продовження перебування

Документ, що містить дев’ять пунктів, — не закон, а висновок Європейського комітету регіонів, консультативного органу мерів і депутатів. Його рекомендації ні до чого юридично не зобов’язують: остаточні рішення щодо статусу українців ухвалюють Євросоюз і окремі країни-члени самостійно. Тому дев’ять пунктів не гарантують, що всім українцям дозволять залишитися в Європі, так само як не гарантують, що хтось зобов’язаний повернутися.

Значення документа — в іншому: він показує напрям думки європейських міст, фіксує потребу у виборі, ясності й плановому переході, а також у увазі до вразливих категорій. Для мерів це ще й спосіб політичного тиску на Брюссель — сигнал не залишати мільйони українців у стані правової невизначеності.

Для мерів це ще й спосіб політичного тиску на Брюссель — сигнал не залишати мільйони українців у стані правової невизначеності.

Часті питання

Що буде з тими, хто не встигне оформити новий статус до 4 березня 2028 року?

Документ наголошує, що саме така ситуація — коли старий статус уже завершився, а новий ще не оформлений — найнебезпечніша: вона миттєво створює проблеми з документами, роботою, банками й медичними послугами. Тому комітет вимагає, щоб перехід був плавним і без правових прогалин, а чіткі відповіді людям давали заздалегідь, а не в останній момент.

Чи отримає людина фінансову допомогу, якщо вирішить повернутися в Україну добровільно?

Так, документ вимагає для тих, хто повертається самостійно, не лише чіткого плану дій, а й фінансової допомоги на зворотний квиток та додаткових гарантій, які роблять повернення безпечним і стійким.

Чи стосуються ці дев’ять пунктів лише тих, хто зараз має тимчасовий захист, чи й тих, хто вже отримав інший статус у ЄС?

Документ прямо не розмежовує ці групи: він говорить про перехід від тимчасового захисту до сталих рішень загалом, а не описує окремо долю тих, хто вже встиг оформити інший дозвіл на проживання чи громадянство. Тому відповісти однозначно за категоріями, які не згадані, неможливо.

Чи означає оцінка за центром життєвих інтересів, що статус залежатиме від рішення конкретного чиновника, а не від закону?

Документ вимагає, щоб міграційні офіцери враховували реальні обставини життя людини — де родина, де навчаються діти, які зв’язки з громадою — замість формальних ознак на кшталт дати перетину кордону. Але це рекомендація консультативного органу, а не юридично обов’язкова норма: як саме цей критерій запрацює на практиці, вирішують ЄС і окремі країни-члени.

Що означає спрощення визнання дипломів на практиці — скасують плату чи просто пришвидшать процедуру?

Документ вимагає спрощення процедури визнання іноземних дипломів та професійних кваліфікацій, щоб людина з українською освітою й досвідом за фахом не була змушена роками чекати підтвердження й братися за чорнову роботу. Конкретного механізму — скасування плати, скорочення строків чи іншого — висновок комітету не визначає, це рекомендація напряму, а не готова процедура.