Що буде з тимчасовим захистом після 2028 року: огляд новин тижня для українців у ЄС

Тимчасовий захист для українців у ЄС продовжено до 4 березня 2028 року, а тим, хто планує залишитися, Рада ЄС рекомендує переходити на національні дозволи на проживання через роботу, навчання або сімейні обставини.

Коротко

• ЄС не планує окремого статусу для тих, хто проживе в Європі до 2028 року п’ять-шість років — лише перехід на національні дозволи або повернення.
• Угорщина не застосувала обмеження ЄС з 5 серпня і далі надає тимчасовий захист військовозобов’язаним чоловікам за правилами 2022 року.
• Українці за кордоном уже можуть подати заяву про вимушене переміщення за категорією А1.2 міжнародного реєстру збитків, хоча розмір виплат ще не визначено.
• В Україні 3,6 млн людей залишаються ВПО, ще 1,5 млн з 3,8 млн тих, хто повернувся, живуть у прифронтових районах.
• Прогнозований додатковий внесок на медстрахування в Німеччині у 2027 році — 2,9%, але кожна каса встановлює власну ставку.

Тимчасовий захист після 2028 року: що відомо зараз

13 жовтня Європейський комітет регіонів ухвалив документ про майбутнє українців після завершення тимчасового захисту, продовженого до 4 березня 2028 року. Документ порівнювали з рекомендаціями Ради ЄС від 16 вересня 2025 року — і новий текст не містить принципово нових рішень.

Рада ЄС ще у 2025 році визначила два напрями дій для держав-членів. Тим, хто планує залишитися в Європі, рекомендують переходити на національні дозволи на проживання — через роботу, навчання або сімейні обставини, якщо людина відповідає встановленим вимогам. Тим, хто хоче повернутися в Україну, державам пропонують готувати програми добровільного повернення та підтримки.

Новим є те, що свої вимоги тепер висловили європейські міста й регіони, які безпосередньо займаються розміщенням та інтеграцією українців: вони закликають ЄС заздалегідь визначити правила переходу на інші дозволи, виділити кошти громадам і не допустити втрати вже набутих прав. Окремо наголошують на сім’ях із дітьми, літніх людях та людях з інвалідністю — вони не завжди можуть отримати дозвіл через роботу чи навчання.

Масштаб питання значний: за даними Євростату, тимчасовий захист у ЄС мають понад 4 300 000 людей, які виїхали з України, з них майже 1 300 000 — у Німеччині. Спеціального статусу для тих, хто проживе в Європі до 2028 року п’ять-шість років, поки не пропонують ні на рівні ЄС, ні в Німеччині.

Спеціального статусу для тих, хто проживе в Європі до 2028 року п’ять-шість років, поки не пропонують ні на рівні ЄС, ні в Німеччині.

Скільки українців планують повернутися додому

За даними опитувань, близько половини українців за кордоном сподіваються або планують колись повернутися додому. Раніше, за іншими хвилями опитувань, частка тих, хто планував повернутися, була вищою — тенденція до зниження намірів повернутися простежується, хоча точні цифри різняться залежно від методики опитування. Йдеться саме про повернення в майбутньому, а не про готовність виїхати вже зараз.

Для тих, хто натомість планує залишитися, один із найочевидніших варіантів — кваліфікована робота. За останніми даними, майже 40% українців працездатного віку в Німеччині вже працюють. Але не всі задоволені наявною посадою або бачать у ній перспективу для переходу з 24-го параграфа на інший статус. Витрачати ще три роки на переобучення (Ausbildung) готові не всі, а зміна однієї некваліфікованої роботи на іншу не наближає до нового статусу, якщо не пов’язана з професійним ростом. Тому варто розглядати коротші програми професійного навчання та перепідготовки — попередньо з’ясувавши, чи достатньо рівня німецької та чи підходить обрана професія.

Угорщина не обмежила захист для військовозобов’язаних чоловіків

В Угорщині українські військовозобов’язані чоловіки, як і раніше, можуть отримувати тимчасовий захист за правилами, що діють із 2022 року. Це підтвердила угорська міграційна служба, опублікувавши цього тижня відповідне роз’яснення українською мовою.

Підтвердження з’явилося на тлі нових обмежень: з 5 серпня Європейський Союз запровадив додаткові обмеження для новоприбулих українців, на яких поширюється військовий обов’язок. Угорщина ці зміни не застосувала й вирішила зберегти попередні правила.

Таке рішення спирається на статтю 7 директиви про тимчасовий захист: вона дозволяє державам ЄС розширювати коло осіб, які можуть отримати захист, понад загальні правила Союзу. Угорщина скористалася саме цією можливістю й повідомила про це Європейську комісію.

Саксонія-Ангальт проти допомоги Україні, Мерц — за продовження

14 жовтня партії АФД та БСВ, які разом мають більшість у парламенті землі Саксонія-Ангальт, провели спільну резолюцію з вимогою припинити військову та фінансову допомогу Україні. За текстом резолюції, допомогу пропонують звузити до гуманітарної, а також скасувати санкції проти Росії. Під час обговорення представники АФД навели цифри: з початку повномасштабної війни Німеччина витратила близько 28 мільярдів євро на соціальне забезпечення українців і ще 23 мільярди — на військову підтримку України.

з початку повномасштабної війни Німеччина витратила близько 28 мільярдів євро на соціальне забезпечення українців і ще 23 мільярди — на військову підтримку України

Рішення землі не має прямої федеральної дії: такі питання ухвалюються на рівні Берліна, а парламент Саксонії-Ангальт лише закликав уряд землі порушити тему допомоги на засіданні Бундесрату.

Канцлер Фрідріх Мерц дотримується протилежної позиції — за продовження й навіть збільшення фінансування України. 16 жовтня, після саміту ЄС у Брюсселі, він підтвердив, що Європа має продовжувати допомогу Україні і наступного року, визнавши водночас, що вже погоджених коштів недостатньо.

ЄС раніше схвалив для України кредит на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Президент Володимир Зеленський повідомив європейським лідерам, що на 2027 рік потрібно ще 70 мільярдів євро. Серед варіантів покриття цієї суми в ЄС обговорюють нові спільні європейські позики та використання заморожених російських активів — у Європі їх накопичено на 210 мільярдів євро.

Компенсації українцям за збитки від війни: хто може подати заяву

15 жовтня Бундестаг ухвалив рішення про компенсації українцям за збитки, завдані війною. Претендувати на виплати зможуть не лише ті, хто втратив житло чи майно, а й українці, які були змушені виїхати за кордон через війну — це мільйони людей. Загалом міжнародний реєстр збитків очікує від 6 до 8 мільйонів заяв за різними категоріями.

Скільки зможе отримати одна людина, яка вимушено покинула Україну, поки невідомо — навіть орієнтовного розміру компенсації ще не визначили. Не вирішено й джерело коштів: як варіант розглядають 210 млрд євро заморожених російських активів у ЄС, але ці самі кошти обговорюють і для фінансування оборони України, підтримки її бюджету та погашення кредитів. Поки йдеться лише про створення механізму компенсації, а не про початок виплат.

Українці за кордоном уже можуть подати заяву про вимушене переміщення — це категорія А1.2 міжнародного реєстру збитків.

Скільки українців повернулися додому, а скільки залишаються переселенцями

Усередині України зараз 3,6 мільйона українців залишаються внутрішньо переміщеними особами. Ще 3,8 мільйона повернулися додому, але майже 1,5 мільйона з них живуть у прифронтових районах.

Умови повернення залишаються складними: минулої зими лише кожна третя опитана родина могла нормально опалювати житло. При цьому Міжнародна організація з міграції отримала менше 7% коштів, необхідних для допомоги українцям. Через нестачу фінансування та проблеми з опаленням частина тих, хто вже повернувся, може знову виїхати, зокрема й за кордон.

Медичне страхування в Німеччині у 2027 році: чи подорожчає внесок

При заробітній платі 2000,50 євро брутто працівник щомісяця сплачує близько 260 євро на медичне страхування та страхування на випадок потреби в догляді. Роботодавець додає приблизно стільки ж — разом понад 500 євро на місяць, або більш ніж 6000 євро на рік. Підприємці сплачують ці внески самостійно, без розподілу з роботодавцем, бо є роботодавцями самі для себе.

Попри ці суми, лікарняні каси регулярно повідомляють про дефіцит фінансування. Самі каси критикують федеральний уряд за недостатнє покриття витрат на медичне страхування отримувачів Бюргальт — незалежно від громадянства отримувача. За їхніми оцінками, у 2026 році держава компенсує приблизно на 12 мільярдів євро менше, ніж фактично коштує медичне обслуговування цих людей. Різницю покривають ті, хто сплачує страхові внески, і роботодавці.

14 жовтня експерти представили прогноз на 2027 рік: середній додатковий внесок до державного медичного страхування може залишитися на нинішньому рівні 2,9%. Раніше Міністерство охорони здоров’я прогнозувало без реформи зростання до 3,8% — утримати показник планують завдяки заходам економії, які мають скоротити витрати медичних каз до 15 мільярдів євро. Але 2,9% — це середній показник: кожна каса встановлює власну ставку, тож окремі з них можуть підвищити внески й надалі. Загальні витрати на медицину в 2027 році, за прогнозом, перевищать 378 мільярдів євро.

Реформа екстреної допомоги: коли телефонувати на 112, а коли на 116117

15 жовтня Бундестаг схвалив реформу екстреної медичної допомоги. Причина — за оцінками медиків, третина пацієнтів, які звертаються до приймальних відділень лікарень, насправді не потребує саме екстреної допомоги: люди часто просто не знають, куди звертатися ввечері чи у вихідні.

У Німеччині для цього діють два номери:

• 112 — коли існує загроза життю: підозра на інфаркт, інсульт, важка травма;
• 116-117 — коли допомога потрібна терміново, але загрози життю немає, а звичайний лікар недоступний.

Реформа тісніше пов’язує ці дві служби між собою. Якщо людина телефонує на 116-117, а симптоми виявляються серйознішими, інформацію про стан одразу передадуть на 112 — повторно нічого пояснювати не доведеться. І навпаки: якщо екстрена госпіталізація не потрібна, скерують до чергового лікаря або консультації телефоном чи відеозв’язком, а за потреби організують допомогу вдома.

Ціна ігнорування цих правил показана на прикладі з Гауксбурга в Баварії. Водія, який протягом 6 км не пропускав автомобіль екстреної медичної допомоги з увімкненими маячками й сиреною, оштрафували на 13 500 євро та позбавили прав на два роки. Через цю затримку лікар прибув до пацієнта на 5 хвилин пізніше. Суд визнав чоловіка винним у примусі та участі в заборонених автомобільних перегонах: у Німеччині дорогу автомобілям екстрених служб потрібно звільняти негайно, за потреби — навіть зупинившись.

Водія, який протягом 6 км не пропускав автомобіль екстреної медичної допомоги з увімкненими маячками й сиреною, оштрафували на 13 500 євро та позбавили прав на два роки

Часті питання

Чи втрачу я вже отримані права (на роботу, житло, соцвиплати), якщо після 2028 року не встигну перейти на національний дозвіл на проживання

Європейські міста й регіони, які безпосередньо займаються розміщенням українців, вимагають від ЄС заздалегідь визначити правила переходу на інші дозволи і не допустити втрати вже набутих прав. Але це вимога, а не ухвалене рішення: чітких гарантій збереження прав на момент ухвалення документа ще немає.

Що буде з українцями, які не зможуть отримати національний дозвіл через роботу чи навчання — наприклад, літні люди, люди з інвалідністю чи сім’ї з дітьми

Європейські міста й регіони окремо наголошують на цих категоріях, бо вони не завжди можуть отримати дозвіл на проживання через роботу чи навчання. Втім, спеціального статусу чи окремої процедури для таких людей поки не пропонують ні на рівні ЄС, ні в Німеччині.

Чи стосуються нові обмеження ЄС з 5 серпня для військовозобов’язаних чоловіків усіх країн Євросоюзу однаково

Ні: держави ЄС мають право розширювати коло осіб, які можуть отримати тимчасовий захист, понад загальні правила Союзу — це дозволяє стаття 7 директиви про тимчасовий захист. Угорщина цим скористалася і не застосувала обмеження з 5 серпня, зберігши для військовозобов’язаних чоловіків правила 2022 року. Чи роблять так й інші країни, невідомо.

Чи можна подати заяву на компенсацію за збитки від війни, якщо людина виїхала за кордон, але майна в Україні не втрачала

Так: претендувати на компенсацію можуть не лише ті, хто втратив житло чи майно, а й українці, які були змушені виїхати за кордон через війну. Для цього передбачена окрема категорія А1.2 міжнародного реєстру збитків — заяву про вимушене переміщення вже можна подати.