Шахрай украв гроші через фішинг: чи повинен банк їх повернути

Згідно з роз’ясненням суду Європейського союзу від 15 жовтня 2026 року, банк зобов’язаний негайно повернути клієнту гроші, викрадені шахраєм при несанкціонованому платежі, навіть якщо банк підозрює клієнта в необережності — відмовити в поверненні він може лише за обґрунтованої підозри, що шахрайство вчинив сам клієнт.

Коротко

• Суд ЄС 15 жовтня 2026 року заборонив банкам відмовляти в поверненні викрадених грошей лише через звинувачення клієнта в необережності.
• Банк зобов’язаний повернути несанкціонований платіж не пізніше кінця наступного робочого дня після повідомлення.
• Відмовити одразу банк може лише за обґрунтованої підозри в шахрайстві клієнта і письмового повідомлення держоргану.
• Доводити вину клієнта в необережності повинен сам банк — і лише після того, як гроші вже повернуто.
• Правило діє в обох сценаріях крадіжки: і коли шахрай перевів гроші сам, і коли клієнта обманули й він підтвердив переказ.

Що таке фішинг і чому він працює

На фішинг припадає 77,8% усіх атак соціальної інженерії в Євросоюзі — це дані звіту Threat Landscape агентства Європейського союзу з кібербезпеки. Шахраї дедалі частіше використовують штучний інтелект: він складає листи мовами всіх країн ЄС без граматичних помилок, через що розпізнати підробку за текстом стає складніше.

Ще одна техніка — користувача через лист або браузер переконують виконати системну команду нібито для виправлення помилки. Насправді саме ця дія і відкриває шахраям доступ до рахунку. Типова схема проста: жертва переходить за посиланням із листа і вводить банківські реквізити на підробній сторінці. Гроші списуються одразу, а людина, по суті, сама виконує дії, які дозволяють їх викрасти.

Рішення суду ЄС від 15 жовтня 2026 року

15 жовтня 2026 року суд Європейського союзу роз’яснив: самого лише звинувачення клієнта в грубій необережності недостатньо, щоб банк відмовив йому в негайному поверненні викрадених грошей.

Рішення ґрунтується на справі клієнтки польського банку. Жінка продавала річ через інтернет, і уявний покупець надіслав їй посилання нібито для підтвердження продажу. Вона відкрила сайт, схожий на сторінку свого банку, і ввела там дані для входу, включно з номером картки. Шахрай скористався цими даними і перевів собі з рахунку жінки близько 700 євро.

Наступного дня вона повідомила банк про те, що сталося, але банк відмовив у поверненні: за його позицією, клієнтка недостатньо захистила свої банківські дані й сама винна у витоку.

за його позицією, клієнтка недостатньо захистила свої банківські дані й сама винна у витоку

Банк зобов’язаний повернути гроші негайно

Якщо платіж був несанкціонованим — клієнт його не здійснював і не схвалював, — суд підкреслив: такий платіж банк зобов’язаний повернути негайно, без зволікання. Цей строк закріплений у законодавстві ЄС про платіжні послуги (Директива PSD2) і означає повернення не пізніше кінця наступного робочого дня після того, як банк отримав повідомлення про операцію. Це загальне правило, а не виняток для сумлінних випадків.

Умова одна: клієнт зобов’язаний повідомити про те, що сталося, без зволікання, одразу після того, як зрозумів, що його обманули, — не наступного дня і не після роздумів.

Звинувачення в грубій необережності саме по собі не звільняє банк від цього обов’язку. Банк не вправі відмовити в поверненні лише на тій підставі, що клієнт сам ввів дані картки або перейшов за посиланням шахрая: така оцінка дій клієнта — це окреме питання, яке вирішується вже після повернення грошей, а не замість нього.

Коли банк вправі відмовити: підозра в шахрайстві самого клієнта

Банк вправі не повертати гроші одразу, якщо в нього є обґрунтовані підозри в шахрайстві з боку клієнта — і при цьому банк письмово повідомляє про ці підстави компетентний державний орган. Без такого повідомлення посилатися на підозру в шахрайстві клієнта банк не може.

Суд підкреслив: підозра в шахрайстві самого клієнта та звинувачення його в необережності — абсолютно різні правові підстави. Якщо клієнта звинувачують саме в необережності, а не в шахрайстві, банк зобов’язаний повернути гроші незалежно від цього звинувачення. Необережність клієнта — привід для банку вимагати компенсацію вже після повернення, але не підстава відмовити в самому поверненні.

Чи може банк вимагати гроші назад після повернення

Після того як банк повернув гроші, він вправі пізніше вимагати їх назад — якщо доведе, що клієнт умисно або через грубу необережність порушив свої обов’язки і саме це призвело до втрати грошей. Для цього банк проводить окреме розслідування: негайне повернення та розгляд питання про вину клієнта — два різні етапи, які суд прямо розвів у часі.

Ключовий момент рішення: тягар доведення лежить на банку, а не на клієнті. Довести, що людина передала паролі чи дані картки через необережність, повинен сам банк — клієнту не потрібно доводити свою невинуватість, щоб отримати гроші на першому етапі.

тягар доведення лежить на банку, а не на клієнті

Два сценарії крадіжки і що робити, якщо гроші вкрали

Суд ЄС розрізняє два сценарії крадіжки. У першому шахрай сам переводить гроші з розрахункового рахунку чи банківської картки клієнта — без його участі. У другому клієнт сам підтверджує переказ, але робить це під впливом обману, не підозрюючи, що його обманюють. Це різні ситуації, але результат для клієнта однаковий: банк зобов’язаний повернути гроші в обох випадках, а розгляд питання про вину проводиться вже після повернення.

банк зобов’язаний повернути гроші в обох випадках, а розгляд питання про вину проводиться вже після повернення

Що робити одразу після крадіжки:

1. Негайно зв’язатися з банком — зателефонувати, звернутися через офіційний канал або заблокувати доступ до рахунку.
2. Зберегти листування з шахраями, усі посилання і відомості про платіж.
3. Прийти у відділення банку і письмово повідомити, що згода на операцію не надавалася.
4. Вимагати зареєструвати звернення і надати вмотивовану відповідь банку.

Не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень — це стосується не лише листів, а й підробних сайтів, які копіюють вхід через соцмережі та інші сервіси з однією метою: отримати логін і пароль клієнта.

Що робити одразу після крадіжки грошей

• Негайно зв’язатися з банкомобовʼязковоЗателефонувати, звернутися через офіційний канал або заблокувати доступ до рахунку
• Зберегти листування з шахраямиобовʼязковоУсі повідомлення, посилання і відомості про платіж
• Прийти у відділення банку особистообовʼязковоПисьмово повідомити, що згода на операцію не надавалася
• Вимагати реєстрації зверненняобовʼязковоІ отримати вмотивовану відповідь банку
• Не переходити за підозрілими посиланнямиВключно з підробними сторінками входу в соцмережі та інші сервіси

Часті питання

Що буде, якщо клієнт повідомив банк про крадіжку не одразу, а через кілька днів?

Умова негайного повернення грошей — клієнт повинен повідомити банк без зволікання, одразу після того як зрозумів обман. Якщо повідомлення затримано, банк може оспорювати сам факт своєчасного повідомлення, хоча це не те саме, що звинувачення в необережності під час введення даних.

Чи може банк взагалі відмовитися повертати гроші, якщо вирішить, що клієнт винен?

Ні, банк не вправі утримувати гроші на етапі первинного повернення, посилаючись на вину клієнта в необережності. Єдиний виняток — обґрунтована підозра, що сам клієнт вчинив шахрайство, і при цьому банк зобов’язаний письмово повідомити про це компетентний державний орган.

Чи потрібно клієнту самому доводити, що він не винен у витоку даних?

Ні, тягар доведення лежить на банку, а не на клієнті: саме банк повинен довести, що клієнт умисно або через грубу необережність порушив свої обов’язки. Клієнту не потрібно доводити свою невинуватість, щоб отримати гроші на етапі негайного повернення.

Як називається техніка, коли шахраї змушують виконати системну команду через лист або браузер?

Ця техніка називається кліджекінг. Користувача через лист або браузер переконують виконати системну команду нібито для виправлення помилки, а насправді саме ця дія відкриває шахраям доступ до рахунку.