Як заповнити форму DS-260 для імміграційної візи: покрокова інструкція по розділах

Форма DS-260 заповнюється онлайн через особистий кабінет за номером справи та ID рахунку і складається з послідовних розділів — особисті дані, адреси, сім’я, робота й навчання, петиціонер і питання безпеки, — які потрібно пройти по порядку, звіряючи кожне поле з паспортом і петицією.

Коротко

• Увійти в DS-260 можна лише з номером справи та ID рахунку з листа — вигадати чи підібрати їх неможливо.
• Хронологія адрес заповнюється без прогалин з 16-річного віку, включно з гуртожитками, але без готелів і тимчасових місць.
• Трудова історія вказується за останні 10 років, а закордонні поїздки — за останні 5 років.
• Дані про подружжя, дітей і колишні шлюби мають збігатися всередині анкети та з петицією — розбіжності ведуть до додаткових перевірок.
• Після заповнення всіх розділів форму можна редагувати перед підписом — помилку вигідніше знайти зараз, ніж на співбесіді.

Вхід в особистий кабінет DS-260: номер справи та ID рахунку

Для входу на сторінку DS-260 потрібні дані, які заявник отримує не сам, а після схвалення петиції: номер справи та ID рахунку. Їх надсилають на email — вигадати чи підібрати ці значення неможливо, вхід можливий лише з реальними даними з листа.

Їх надсилають на email — вигадати чи підібрати ці значення неможливо, вхід можливий лише з реальними даними з листа.

1. Прочитати інформацію на стартовій сторінці й підтвердити, що ознайомився з нею (позначка галочкою).
2. Ввести номер справи, отриманий раніше електронною поштою після схвалення петиції.
3. Натиснути «Continue» і ввести ID рахунку (invoice ID), який надсилає національний візовий центр.
4. Обрати свій статус: заявник, адвокат, петиціонер або третя особа.
5. Ввести код із картинки на екрані й натиснути «Continue».

Після входу система перенаправляє в профіль. Якщо анкета вже розпочата, заявник відображається в розділі IV Application як кандидат на візу; якщо заповнення тільки починається, на цій сторінці з’явиться кнопка «Start», за якою відкривається сама форма. DS-260 і DS-160 — це форми для різних типів віз: DS-260 заповнюють кандидати на імміграційну візу, DS-160 — на неімміграційну. Деякі принципи заповнення полів у них схожі, але це різні анкети з різною логікою розділів.

Особисті дані заявника: ім’я, дата народження, громадянство

Розділ особистої інформації відкривається з прізвища — його вносять точно так, як воно записане в закордонному паспорті, а слідом ім’я в такому самому написанні та повне ім’я рідною мовою. Для заявника-громадянина України це означає: прізвище, ім’я та по батькові вписуються кирилицею, а не в латинській транслітерації.

Далі форма запитує, чи були у заявника інші імена — дівоче прізвище, релігійне або професійне ім’я. Якщо жінка змінювала прізвище після одруження, обирається «так» і вказується попереднє прізвище; за кількох варіантів є кнопка додавання ще одного запису. Тут принциповий момент: ім’я, прізвище та всі раніше вказані дані мають збігатися з документами справи. Якщо прізвище змінювалося після шлюбу або використовувалися інші імена, варто заздалегідь звірити, як це відображено в паспорті та решті паперів комплекту.

Слідом вносяться стать, поточний сімейний статус (одружений/заміжня, неодружений/незаміжня, розлучений, вдівець або вдова), дата й місце народження. Дату народження вказують так, як вона записана у свідоцтві про народження та в паспорті — тобто ці два документи мають збігатися між собою.

У другому підрозділі — громадянство та документ. Країну громадянства обирають виходячи з паспорта, з яким подається заявка, а тип документа зазвичай вказують як «Passport» — тобто закордонний паспорт, з вибором країни, яка його видала, і датами видачі та закінчення терміну дії за цим паспортом.

Окреме питання — про друге громадянство. Якщо воно є, форма запитує країну цього громадянства та дані відповідного паспорта; система дозволяє вказати одразу кілька громадянств, якщо їх більше одного.

Адреси проживання в DS-260: як не залишити прогалин у хронології

Перший рядок розділу — поточна адреса: номер і назва вулиці, номер квартири, місто, регіон, поштовий індекс, країна та дата проживання у форматі місяць-рік.

Далі система запитує, чи доводилося жити за іншими адресами з моменту, коли заявнику виповнилося 16 років. Для зручності сервіс показує дату 16-річчя автоматично. Якщо за поточною адресою заявник живе з цього віку або раніше — попередніх адрес не буде. Якщо пізніше — потрібно відповісти «так» і заповнити весь ланцюжок у зворотному хронологічному порядку, починаючи з адреси безпосередньо перед поточною.

Цей пункт анкети особливо чутливий до неточностей: хронологія адрес має бути без прогалин починаючи з 16 років, а розрив у датах може викликати додаткові запитання пізніше.

хронологія адрес має бути без прогалин починаючи з 16 років, а розрив у датах може викликати додаткові запитання пізніше

До списку попередніх адрес включають постійні місця проживання — наприклад, гуртожиток коледжу чи університету. Тимчасові адреси — готелі на час відпустки й подібні місця — вказувати не потрібно.

Для кожної адреси з історії вносять ті самі дані, що й для поточної: номер вулиці, квартиру, місто, регіон, поштовий індекс, країну, а також дату початку й дату закінчення проживання у форматі місяць-рік.

Контактні дані

Після адрес йде блок контактів:

• основний телефон, за яким можна зв’язатися із заявником;
• додаткові номери — якщо за останні 5 років використовувалися інші телефони, їх потрібно вказати;
• додаткові адреси електронної пошти — той самий п’ятирічний період;
• соціальні мережі, якими керує заявник;
• за бажанням — сайти, які заявник хоче вказати додатково.

Окремим пунктом іде поштова адреса — куди прийде кореспонденція за візовою заявкою. За замовчуванням вона збігається з адресою проживання; якщо це не так, форма відкриває окреме поле для окремої поштової адреси.

Адреса в США і доставка грін-карти

Після адрес проживання форма переходить до окремого блоку — адреси в США, де заявник планує жити після прибуття. Це не та сама адреса, що вказувалася в історії проживання: там ішлося про минуле, тут — про майбутнє місце проживання вже після переїзду.

Для цієї адреси потрібно заповнити:

• ім’я та прізвище людини, яка зараз там проживає — наприклад, чоловіка або дружини, якщо він чи вона вже перебуває в США за цією адресою;
• номер вулиці та номер квартири, якщо вона є;
• місто, штат і поштовий індекс;
• телефонний номер за цією адресою.

Якщо жоден із цих пунктів не застосовний до ситуації заявника, у формі можна обрати варіант «не застосовується» замість заповнення поля.

Окремим питанням система уточнює, чи потрібно доставляти грін-карту саме на цю адресу. Якщо так — обирається «так», і це та сама адреса, що вказана вище. Якщо картку потрібно отримати в іншому місці, вказується окрема адреса доставки.

Розділ про сім’ю: батьки, подружжя, колишні шлюби й діти

Розділ про сім’ю відкривається з даних батька: прізвище, ім’я, дата й місце народження. Форма окремо запитує, чи живий батько, — якщо ні, вказується рік смерті. Для полів, які заявник не пам’ятає, є опція «не знаю»: тоді день, місяць, рік народження, місто, регіон і країну можна залишити порожніми. Якщо дані відомі, їх заповнюють повністю. Такий самий набір полів повторюється для матері: прізвище, ім’я, дата й місце народження. Додатково форма запитує, чи жива мати, — і якщо так, вимагає її адресу: вулиця, номер будинку, номер квартири, місто, регіон і поштовий індекс.

Далі йде блок про подружжя — він з’являється, якщо в розділі особистих даних сімейний стан вказано як «одружений/заміжня». Потрібно внести прізвище, ім’я, дату й місце народження, місто, регіон, країну та адресу чоловіка чи дружини, а також його посаду (зі списку або вручну, якщо підхожого варіанта немає) і дату з місцем укладання шлюбу: день, місяць, рік, місто, регіон, країна.

Окремо форма запитує, чи буде подружжя емігрувати разом із заявником. Якщо це возз’єднання сім’ї і чоловік або дружина вже живе в США, відповідь — «ні»; система тоді уточнює, чи приїде він або вона пізніше. Якщо, наприклад, ідеться про возз’єднання з братом або батьками і подружжя емігрує разом із заявником, обирають «так».

Наступне питання — про колишні шлюби: чи були раніше чоловік або дружина. За позитивної відповіді форма запитує їхню кількість і по кожному — прізвище, ім’я, дату народження, дату початку й закінчення шлюбу, а також спосіб його припинення: анулювання, смерть подружжя, розлучення чи інше, плюс країну, де шлюб було розірвано. За кількох колишніх подружжів дані додаються по черзі через окрему кнопку.

Вся інформація про подружжя, дітей і попередні шлюби — дати, адреси, обставини — має бути максимально узгодженою всередині самої анкети і не суперечити петиції та підтверджувальним документам. Саме в таких деталях найчастіше виникають помилки, які потім призводять до додаткових перевірок.

Останній блок розділу — про дітей. Якщо дітей немає, відповідають «ні»; якщо є, вказують їхню кількість і по кожній дитині — прізвище, ім’я, дату й місце народження, місто, регіон, країну. Форма запитує, чи живе дитина із заявником: якщо ні, потрібно вказати адресу, де вона перебуває. Окреме питання — чи іммігрує дитина до США разом із заявником; за відповіді «ні» система додатково уточнює, чи планується її переїзд пізніше.

Попередні поїздки до США та візова історія

Розділ про попередні поїздки до США йде одразу за блоком про дітей. Якщо заявник ніколи не був в Америці, не отримував візу і не стикався з відмовою у в’їзді, форма закриває розділ без додаткових питань — так і відбувається в більшості анкет, де відповідь «ні» стоїть по всіх пунктах.

Якщо поїздки до США були, DS-260 вимагає заповнити інформацію про останні п’ять візитів: дату прибуття й тривалість перебування — у форматі рік, місяць, тиждень, день. Окремо форма запитує, чи видавався A-номер: він починається з літери A і зазвичай вказаний на грін-карті. Якщо номера немає, відповідають «ні».

Далі йде питання про раніше видані візи США — із зазначенням дати видачі, типу й номера. Якщо заявник не пам’ятає, чи була віза втрачена, викрадена, анульована чи скасована, можна обрати варіант «не знаю» замість ствердної чи заперечної відповіді.

Окремий пункт — чи були відмови у візі або у в’їзді до країни. Тут потрібно описати обставини: коли це сталося, у якому місті, який тип візи було відхилено. Якщо у заявника є візова історія — попередні візи, поїздки чи відмови — цей розділ варто заповнювати особливо уважно, звіряючись зі старими документами, а не покладаючись на пам’ять, і не приховувати обставин. У спірних ситуаціях має сенс проконсультуватися з юристом.

Робота, освіта й закордонні поїздки за останні роки

Розділ про роботу й навчання відкривається з поточної посади — її обирають із випадного списку, а якщо заявник працює в кількох сферах, можна додати додаткову позицію. Окремо форма запитує, ким заявник планує працювати в США, — цей пункт теж заповнюється вибором зі списку.

Далі йде питання про трудову історію за останні 10 років, починаючи з останнього роботодавця. По кожному місцю роботи потрібно вказати:

• назву компанії, адресу (місто, регіон, поштовий індекс, країна), телефон;
• посаду;
• прізвище та ім’я безпосереднього керівника;
• дати працевлаштування.

Якщо місць роботи було кілька, вносяться всі. Коли якісь дані не вдається пригадати, форма пропонує варіанти «not apply» і «don’t know» — але користуватися ними варто лише в крайньому разі, попередньо намагаючись відновити інформацію максимально точно.

Наступний блок — освіта. Форма спочатку запитує, чи відвідував заявник навчальні заклади взагалі: якщо ні, додаткових питань не буде. Якщо так — потрібно вказати їхню кількість, причому до списку потрапляє не лише заклад, де здобуто диплом, а взагалі всі, де заявник колись навчався. По кожному вказуються назва, адреса (місто, регіон, поштовий індекс, країна), спеціальність, здобутий ступінь або сертифікат і дати навчання.

Після освіти форма запитує, чи виїжджав заявник до інших країн за останні 5 років, — за позитивної відповіді потрібно перелічити ці країни. Останнє питання розділу — про військову службу. Якщо заявник служив, вказуються країна, вид збройних сил, звання, військова спеціальність і дати служби; за кількох місць служби можна додати їх усі.

Петиціонер, здоров’я, безпека і номер соціального страхування

Розділ «Петиціонер» починається з вибору, хто подав петицію у справі: батько, мати, брат, сестра, подружжя, дитина, прийомний батько, прийомна мати, дядько, тітка, бабуся, дідусь або сам заявник. Після вибору потрібно заповнити дані петиціонера — прізвище, ім’я, адресу (вулицю, місто, штат або провінцію, поштовий індекс, країну) і номер телефону.

Далі форма переходить до питань про здоров’я та безпеку — їх потрібно читати уважно і відповідати відповідно до своєї ситуації. Блок про здоров’я стосується туберкульозу, щеплень за вимогами США, фізичних і психічних захворювань. Окремий великий блок присвячений безпеці: серед іншого форма запитує про зв’язки з терористичними організаціями.

Ближче до кінця розділу йде питання про номер соціального страхування (Social Security Number) — форма запитує, чи звертались ви за ним раніше. Це дев’ятизначний номер, який видають громадянам США, постійним і тимчасовим резидентам. Якщо номер уже видавався, система уточнить його. Слідом окреме питання: чи потрібно випустити такий номер зараз — на нього можна відповісти «так» або «ні».

Що відбувається після заповнення всіх розділів DS-260

Після останнього розділу з питаннями про безпеку й номер соціального страхування форма вважається заповненою, і система відкриває можливість її переглянути. На цьому етапі доступне редагування: будь-яке поле можна виправити, перш ніж перейти до підпису й відправлення.

Перед подачею форму потрібно перевірити цілком, а не вибірково. Перевірці підлягають дати, адреси, імена, номери документів і відповіді в усіх розділах — від особистих даних до розділу про петиціонера.

Наскільки уважно заповнена й перевірена форма на цьому етапі, залежить імовірність затримок і додаткових запитів у справі на наступних стадіях. Помилка, пропущена під час фінальної перевірки, спливає вже не в особистому кабінеті, а в листуванні з посольством або на співбесіді.

Помилка, пропущена під час фінальної перевірки, спливає вже не в особистому кабінеті, а в листуванні з посольством або на співбесіді.

Що перевірити перед подачею DS-260

• Дати народження та інші дати в усіх розділахМають збігатися з паспортом та іншими документами
• Написання імені та прізвищаТочно як у закордонному паспорті, включно з попередніми іменами
• Адреси проживання з 16 роківПеревірити, що немає прогалин у хронології
• Дані про подружжя, дітей і колишні шлюбиУзгодженість із петицією та підтверджувальними документами
• Номери документівНомер справи, ID рахунку, номери віз і A-номер, якщо є
• Відповіді в розділах про здоров’я та безпекуЧитати уважно й відповідати відповідно до фактичної ситуації
• Дані петиціонераПрізвище, ім’я, адреса й телефон
• Усі відповіді в усіх розділах цілком, а не вибірковоПеред підписом та відправленням форми

Часті питання

Що робити, якщо під час заповнення DS-260 зв’язок перервався або закінчився час сесії

DS-260 зберігає введені дані після натискання «Save» або переходу між розділами, тому за повторного входу через номер справи та ID рахунку форма відкривається в розділі IV Application, показуючи заявника як уже розпочатого кандидата на візу, а не з чистого аркуша.

Чи можна виправити помилку в DS-260 після відправлення форми

Редагування доступне лише на етапі перегляду перед підписом і відправленням — саме тоді будь-яке поле можна виправити. Після подачі форми змінити її через особистий кабінет уже не можна: пропущена помилка проявиться пізніше в листуванні з посольством або на співбесіді.

Що буде, якщо пропустити період проживання в історії адрес

Розрив у датах під час заповнення історії адрес з 16 років може викликати додаткові питання на наступних стадіях розгляду справи, тому хронологію потрібно перевіряти на відсутність прогалин ще до подачі форми.

Чи потрібно вказувати в DS-260 родичів, які не є подружжям або дітьми

Розділ про сім’ю в DS-260 охоплює лише батьків, подружжя (включно з колишніми) і дітей заявника — окремого блоку для інших родичів (братів, сестер тощо) у цьому розділі анкети немає, крім випадку, коли хтось із них виступає петиціонером.

Що робити, якщо петиціонер уже сам є родичем, указаним у розділі про сім’ю

Дані про петиціонера вносяться окремо в розділі «Петиціонер», навіть якщо це та сама людина, що згадана в розділі про сім’ю (наприклад, подружжя чи дитина): потрібно заново вказати його прізвище, ім’я, адресу й номер телефону саме в цьому розділі.

Чи обов’язково оформлювати номер соціального страхування під час заповнення DS-260

Ні, оформлення не обов’язкове: форма окремим питанням запитує, чи потрібно випустити номер соціального страхування зараз, і на нього можна відповісти «ні», якщо він не потрібен заявнику одразу після отримання візи.

Що буде, якщо дані в DS-260 розійдуться з документами петиції

Розбіжності в датах, адресах чи обставинах між анкетою, петицією та підтверджувальними документами належать до деталей, які найчастіше призводять до додаткових перевірок у справі, тому всі відомості про сім’ю, шлюби й адреси потрібно звіряти з цими документами ще до відправлення.