Щоб скласти іспит B1 для німецького громадянства, потрібно записатися в ліцензований мовний центр (наприклад, telc або Goethe), у день тесту пройти письмову частину з трьох розділів — читання, аудіювання, письмо — і завершити все усним співбесідуванням у парі з іншим кандидатом.

Коротко

  • B1 не обов’язковий: шкільний атестат без оцінки 5–6 з німецької, диплом Ausbildung або німецького вишу звільняють від іспиту.
  • Іспит коштує трохи більше 200 євро, і його можна складати в будь-якому місті Німеччини, а не лише за місцем реєстрації.
  • Письмова частина йде без перерви: 90 хвилин читання, 30 хвилин аудіювання, 30 хвилин письмо — вийти раніше не можна.
  • Аудіювання — найпровальніша частина: перше завдання звучить лише один раз, решта двічі.
  • Результат чекають 4–8 тижнів, але на рішення щодо натуралізації це не впливає — документ можна донести пізніше.

Який рівень німецької потрібен для громадянства і коли можна обійтися без B1

Для натуралізації в Німеччині сертифікат B1 потрібен, якщо заявник підтверджує мову екзаменом — складати його зобов’язаний не кожен. Сертифікат має бути виданий ліцензованою мовною школою, хоча визнаних провайдерів декілька.

Закон передбачає кілька підстав, які на практиці звільняють від обов’язкового B1-тесту (перед подачею варто звірити точне формулювання умови зі своїм відомством):

  • близько чотирьох років навчання в німецькій школі (точний строк варто уточнити у своєму випадку) з переведенням до наступного класу — наприклад, до 4-го, 5-го або 7-го класу;
  • німецький шкільний атестат, але за однієї умови: у ньому не має бути оцінки 5 або 6 з предмета «німецька мова»;
  • диплом про німецьку професійну освіту (Ausbildung);
  • диплом німецького вишу.

На практиці будь-яка з цих підстав зазвичай звільняє від складання мовного іспиту при подачі на громадянство, але точні умови варто уточнити у своєму відомстві у справах іноземців.

Як записатися на іспит B1 і скільки це коштує

Запис на іспит B1 майже всюди проходить онлайн, хоча в окремих мовних школах такої можливості немає — це варто уточнити заздалегідь на сайті обраного провайдера. Реєструватися краще одразу у визнаного екзаменатора, наприклад Telc або Goethe-Institut: якщо сертифікат видасть невизнана школа, відомство у справах іноземців може відмовитися його приймати, і гроші за складений іспит пропадуть марно.

Складати іспит можна в будь-якому місті Німеччини, а не лише там, де зареєстрований заявник. Це особливо важливо там, де вільних місць у своєму місті немає: у розібраному випадку запис у Котбусі не вдався через відсутність місць, і іспит складали в Берліні.

Вартість іспиту — трохи більше 200 євро з людини, точна сума залежить від школи та регіону. Сам процес запису пройшов онлайн і зайняв небагато часу. Іспит у наведеному прикладі почався в суботу о 8 ранку, на площі Александерплац у Берліні.

Невизнаний сертифікат

Якщо іспит приймає невизнана школа, відомство у справах іноземців може не зарахувати сертифікат — гроші, вже витрачені на іспит, у цьому разі пропадають.

Що відбувається перед початком: документи й особисті речі

На вході потрібно вчасно з’явитися й здати документ, що посвідчує особу: посвідку на проживання, національний паспорт або ID-картку. Громадяни Німеччини пред’являють особисте посвідчення (Personalausweis), хоча складають іспит B1 у такій ситуації рідко.

  • Бланк заявки не потрібен — реєстрація проходить на місці, організатори знаходять кандидата за документом самостійно, заповнювати заздалегідь нічого не потрібно.
  • Особисті речі здаються одразу після реєстрації — насамперед телефон.
  • Ручки й аркуші паперу з собою брати не потрібно — все необхідне для іспиту видають на місці, включно з канцелярією.
  • На іспит кандидат заходить буквально «з порожніми руками»: ні гаджетів, ні власного письмового приладдя, ні чернеток при собі бути не повинно.

Ця перевірка проходить до початку письмової частини й займає кілька хвилин — далі кандидата розсаджують і видають матеріали тесту.

Кандидат відмічає відповіді в бланку під час розділу аудіювання на іспиті B1
В аудіюванні перша частина звучить лише один раз
Що брати з собою

На вході потрібен лише документ, що посвідчує особу. Телефон, ручки й папір здають одразу після реєстрації — все необхідне для тесту видають на місці.

Що взяти з собою на іспит B1

Структура письмової частини: читання, аудіювання, письмо

Письмова частина іспиту йде без перерви трьома блоками поспіль: 90 хвилин на читання, 30 хвилин на аудіювання і 30 хвилин на письмо.

Частина Тривалість Що перевіряє
Leseverstehen (читання) 90 хвилин вважається найлегшою частиною — провалюються тут рідше за все
Hörverstehen (аудіювання) 30 хвилин вважається найскладнішою частиною — саме на ній найчастіше заваляють іспит
Schreiben (письмо) 30 хвилин написання email

На кожну частину видають окремий бланк із завданнями й окремий лист із відповідями. Зараховуються лише позначки на листі відповідей — те, що відмічено в самому бланку завдань, значення не має, хоча здати на перевірку потрібно обидва документи.

Піти раніше не можна, навіть якщо завдання готові заздалегідь. Хто впорався з 90-хвилинною частиною за 30 хвилин, зобов’язаний досидіти решту часу: користуватися телефоном і розмовляти заборонено. Те саме правило діє і на блоці письма — навіть якщо email уже написаний, покинути аудиторію раніше закінчення всіх 30 хвилин не можна.

Піти раніше не можна, навіть якщо завдання готові заздалегідь.

З чого складається письмова частина іспиту B1

Три блоки йдуть поспіль без перерви.

  • Leseverstehen (читання)90 хвилиннайлегша частина
  • Hörverstehen (аудіювання)30 хвилиннайскладніша частина
  • Schreiben (письмо)30 хвилиннаписання email

Читання й аудіювання: як влаштовані завдання і де найчастіше провалюються

У частині читання — від чотирьох до шести різних завдань, відповіді на які потрібно відмічати на бланку кружками A–G або позначками «правильно/неправильно». Одне із завдань влаштоване так: на аркуші надруковано 12–20 коротких газетних оголошень, а поряд — описи ситуацій, до яких потрібно підібрати відповідне оголошення. Кожне оголошення можна використати лише один раз, а формулювання спеціально не збігаються дослівно: наприклад, запит «пригодницька відпустка з подругою» потрібно зіставити з оголошенням про банджі-джампінг «для пар», без прямої згадки відпустки.

Працювати варто в три проходи: спершу прочитати всі завдання цілком, потім — усі оголошення, і лише потім зіставляти. Перш ніж переносити відповіді на підсумковий бланк, їх варто спершу виписати на чернетку в роздаткових матеріалах і перевірити ще раз: чи справді в оголошенні названо те місто й ту деталь, що вимагаються за умовою. Для цієї частини достатньо близько 60% правильних відповідей, а часу на неї дають із запасом: 90 хвилин на весь блок. На практиці перше завдання можна вирішити приблизно за 40 хвилин, залишивши стільки ж на решту — цього часу вистачає, щоб кілька разів перечитати й перевірити відповіді.

Щойно 90 хвилин спливають, лист із завданнями частини 1 забирають і рвуть — дописати або виправити щось після здачі вже не можна.

Щойно 90 хвилин спливають, лист із завданнями частини 1 забирають і рвуть — дописати або виправити щось після здачі вже не можна.

Аудіювання в B1 будується з двох типів завдань, і різниця між ними критична для тактики. У першому завданні запис звучить лише один раз, тому до прослуховування варто уважно прочитати всі питання — так заздалегідь зрозуміло, на які деталі звертати увагу і які пастки може підготувати текст. В одному з прослуханих фрагментів твердження в питанні звучало як «сьогодні ввечері о 19:00 очікується дощ», а в самому записі — «увечері в Баден-Вюртемберзі очікується сильна негода», і кандидату доводилося самому вирішувати, чи вважається «негода» синонімом дощу. Такі розбіжності формулювань у B1 трапляються нечасто, але мінімум двічі за іспит — передбачувані. Усі інші завдання аудіювання відтворюються двічі, що помітно спрощує роботу, особливо якщо питання вже прочитані заздалегідь.

Після кожної прослуханої частини дають ще кілька хвилин — приблизно 2–4 — щоб дозаповнити відповіді. Тут працює той самий прийом, що й у читанні: відмічати варіанти спершу на листі із завданнями, а не одразу на підсумковому бланку, інакше при виправленні доводиться стирати й втрачається рівність рядків. Саме аудіювання вважається частиною іспиту, на якій провалюється найбільше кандидатів — складність створюють не стільки самі тексти, скільки єдине прослуховування першої частини і необхідність заздалегідь вгадувати, про що йтиметься.

Де втрачають бали

Аудіювання — найскладніша частина іспиту: перше завдання звучить лише один раз, а формулювання в питаннях і записі можуть не збігатися дослівно.

Письмова частина: як написати email за 30 хвилин

Третє завдання письмової частини — написати на папері email із темою та змістом. На саме письмо відводиться близько 30 хвилин. Тема зазвичай побутова: наприклад, потрібно домовитися про зустріч зі старим знайомим, розповісти про плани або про своє улюблене місце для подорожей — поряд із завданням завжди дають пояснення, на що саме потрібно відповісти, і їх варто перечитати кілька разів, щоб точно зрозуміти, чого від тебе очікують.

Обсяг обмежений — місця для відповіді приблизно на півтори сторінки A4, більше писати не потрібно. Це іспит рівня B1, а не C1, і тему для підготовки зазвичай перевіряють саме на достатній рівень мови, а не на складність стилю: питання з року в рік схожі й не відрізняються особливою каверзністю.

Почерк має значення напряму: якщо екзаменатор не може розібрати написане, роботу не зараховують, тому писати потрібно розбірливо, хай і не ідеально каліграфічно. З базових правил оформлення — з великої літери починається кожне речення, а закінчується крапкою, знаком оклику чи знаком питання, найчастіше крапкою.

На чернетці дозволено робити позначки й нариси тексту на полях — її потім теж потрібно здати разом із роботою. Зручна тактика: накидати текст заздалегідь на чернетці, а у відведені 30 хвилин просто переписати його начисто на бланк відповіді, зосередившись на орфографії та великих літерах, а не на змісті з нуля.

Двоє кандидатів ведуть діалог перед екзаменаторами на усній частині іспиту B1 німецькою
Усна частина проходить у парі з іншим кандидатом

Усна частина: три завдання в парі з іншим кандидатом

Після письмової частини — перерва близько півтори години, і лише потім починається усна. На усну частину, як і на письмову, не можна проносити нічого свого: ні папірців, ні ручок, ні телефона.

Спочатку всіх кандидатів збирають в одній кімнаті, де спостерігач пояснює порядок проведення. Потім групами по двоє їх розводять по кімнатах підготовки: на підготовку до усної частини відводиться 20 хвилин. У кімнаті підготовки кожен сидить окремо, і готуватися потрібно самостійно — без розмов і без допоміжних матеріалів. За цей час кандидат має продумати всі три завдання, які на нього чекають.

Перше завдання майже завжди однакове — це не індивідуальне опитування, а розмова, яку екзаменатори оцінюють збоку: кандидати представляють один одного. Потрібно розповісти про себе — хто ти, звідки, навіщо тут і чим займаєшся — і поставити ті самі питання партнеру. Це завдання найпростіше підготувати заздалегідь, наприклад накидавши відповіді за допомогою нейромережі, якщо поруч немає знайомих із німецькою. Під час самої розмови варто ставити партнеру прості, зрозумілі питання й допомагати йому, якщо він губиться з відповіддю — на іспиті рідко трапляються двоє з однаковим рівнем мови.

на іспиті рідко трапляються двоє з однаковим рівнем мови

Друге завдання — аргументація на задану тему: один кандидат наводить доводи «за», інший — «проти». Тему заздалегідь дізнатися не можна, тому підготуватися до неї складніше, ніж до самопрезентації. Третє завдання — спільне планування: двом кандидатам потрібно разом продумати організацію сюрпризу для подруги, яка повертається до Німеччини. На підготовку до цього завдання відводиться 20 хвилин.

Для всіх трьох завдань порада одна: не розписувати готові фрази цілком, а робити короткі опорні позначки — інакше в розмові виникне ніякова мовчанка. Корисно також заздалегідь прикинути, які питання може поставити партнер, щоб не розгубитися.

На саму усну частину кандидатів по черзі запрошують екзаменатори — зазвичай їх двоє. Перед початком знову перевіряють документ, що посвідчує особу. Кожна з трьох тем розмови розрахована на 6 хвилин, хоча на практиці бесіда може закінчитися швидше: якщо партнери впоралися за 3 хвилини, екзаменатор просить продовжити, і тоді варто самому розвивати тему далі, ставлячи зустрічні питання. Розмову краще робити максимально природною і говорити голосно й чітко, щоб співрозмовник точно розумів питання. Якщо партнер губиться або відходить від теми, можна м’яко повернути його назад — робота в парі як у команді полегшує всю усну частину. Після завершення всіх трьох тем кандидатів виводять з аудиторії й повертають особисті речі.

Усна частина іспиту B1 покроково

Три завдання в парі з іншим кандидатом, по 6 хвилин на тему.

  1. Перевірка документа і збір у спільній кімнаті
  2. Підготовка до завдань у парах20 хвилинбез розмов і підказок
  3. Завдання 1: кандидати представляють один одного6 хвилин
  4. Завдання 2: аргументи за і проти6 хвилинтему заздалегідь не повідомляють
  5. Завдання 3: спільне планування сюрпризу6 хвилин

Коли чекати результати і чи варто складати комбінований іспит A2/B1

Строк очікування результатів учасники називали по-різному: один казав про 4 тижні, інший — про 4–6 тижнів, третій — про 8 тижнів. На практиці це не відіграє ролі: натуралізація не зривається через те, що результат прийшов на кілька тижнів раніше чи пізніше. Документ із результатом іспиту — це вимога, яку можна донести пізніше, коли вона буде на руках.

Окрема порада стосується вибору формату іспиту: не в кожному екзаменаційному центрі взагалі можна записатися на комбінований іспит A2/B1 — це варто уточнити заздалегідь при записі. У такого формату дві причини для вибору. Перша не така помітна: якщо не вдасться скласти на B1, за підсумками комбінованого іспиту може лишитися хоча б сертифікат A2 — і це вже краще, ніж нічого. Друга причина вагоміша: комбінований іспит A2/B1 помітно легший за окремий B1, тому що в ньому багато завдань рівня A2. За рахунок цього скласти його загалом простіше.

Що це означає на практиці

  • Розкид у 4–8 тижнів очікування результату — не привід для занепокоєння: на рішення щодо натуралізації він не впливає.
  • Документ із результатом можна подати у відомство пізніше як донесення відсутньої вимоги.
  • Якщо є сумнів у рівні B1, варто дізнатися про можливість скласти саме комбінований іспит A2/B1 — він простіший і дає страховку у вигляді сертифіката A2.
Комбінований іспит A2/B1

Якщо є сумніви в рівні B1, варто дізнатися про запис на комбінований іспит A2/B1 — він простіший і дає страховку у вигляді сертифіката A2, навіть якщо B1 не скласти.

Часті питання

Чи можна складати іспит B1 кілька разів, якщо не вийшло з першого разу

Прямого обмеження на кількість спроб у матеріалі немає. Логіка комбінованого іспиту A2/B1 показує, що навіть при невдачі з B1 можна зарахувати хоча б A2, а отже перескладання допускається як робочий варіант для тих, хто не пройшов з першого разу.

Що робити, якщо в екзаменаційному центрі немає місць на потрібну дату

Записатися можна в будь-якому місті Німеччини, а не лише за місцем реєстрації — так роблять, коли у своєму місті немає вільних місць, і складають іспит там, де місця є.

Чи можна скласти іспит B1 не для натуралізації, а для інших цілей

У матеріалі іспит B1 розглядається саме в контексті вимоги для натуралізації, і окремо про інші цілі використання сертифіката (посвідка на проживання, робота, навчання) нічого не сказано.

Чи можна підтвердити рівень B1 без іспиту, якщо є інша освіта

Так: диплом про німецьку професійну освіту (Ausbildung) і диплом німецького вишу вважаються підставами, які на практиці звільняють від складання мовного іспиту при подачі на громадянство — точні умови варто уточнити у своєму відомстві у справах іноземців.