Податкове резидентство України для тих, хто живе в Німеччині: 5 критеріїв

Податкове резидентство України для українця, який живе в Німеччині, визначається не кількістю прожитих за кордоном днів, а послідовною перевіркою п’яти критеріїв Податкового кодексу — від місця реєстрації до громадянства, — застосовуваних строго по черзі, поки не знайдеться перший придатний.

Коротко

• Критерії резидентства застосовуються строго по черзі — 183 дні перевіряються лише після місця проживання і центру життєвих інтересів.
• Якщо сім’я лишилась в Україні, центр життєвих інтересів визнають українським незалежно від реєстрації і роботи в Німеччині.
• Діючий ФОП в Україні з рахунком і звітністю — майже гарантована підстава визнати людину резидентом України.
• Військовий збір 5% в Україні сплачується окремо і не покривається сплатою ПДФО в Німеччині.
• Довідка про податкове резидентство з Німеччини знімає спір за критерієм центру життєвих інтересів.

Чому «183 дні» — не єдиний критерій

Податковий кодекс України застосовує критерії резидентства не одночасно, а по черзі: якщо попередній критерій не дав однозначної відповіді, податковий орган переходить до наступного. Якщо людина має постійне місце проживання одночасно в Німеччині та в Україні, цього критерію недостатньо — податковий орган переходить до перевірки центру життєвих інтересів: де сім’я, робота, бізнес, тісніші особисті й економічні зв’язки.

Лише якщо й центр життєвих інтересів визначити не вдається, у гру вступає критерій 183 днів перебування в країні. Звідси часта помилка: людина, яка прожила за кордоном понад пів року, вважає, що автоматично перестала бути податковим резидентом України. На практиці 183 дні проживання в Німеччині не гарантують звільнення від резидентства — якщо центр життєвих інтересів лишається в Україні (там робота, бізнес, сім’я), цей критерій можуть узагалі не застосовувати.

На практиці 183 дні проживання в Німеччині не гарантують звільнення від резидентства — якщо центр життєвих інтересів лишається в Україні (там робота, бізнес, сім’я), цей критерій можуть узагалі не застосовувати.

Критерій 1: місце постійного проживання (реєстрація)

Податковий кодекс України не містить окремого визначення постійного місця проживання для цілей резидентства — на практиці для його тлумачення часто звертаються до статті 29 Цивільного кодексу України. Там місце проживання фізичної особи визначено як житло, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Формулювання настільки широке, що на практиці різні працівники податкової трактують його по-різному. Якщо людина має реєстрацію в Україні, інспектор однієї області може визнати цю реєстрацію постійною і визнати її податковим резидентом України — з усіма обов’язками платити податки тут. Інспектор в іншому місті за тих самих документів може дійти протилежного висновку, якщо побачить ще й реєстрацію в Німеччині.

На практиці податкова застосовує цей критерій вибірково: якщо в неї є відомості про доходи, отримані в Німеччині, українська реєстрація стає підставою донарахувати податки саме на них — незалежно від того, наскільки строго при цьому читається буква закону.

Критерій 2: центр життєвих інтересів

Якщо постійне місце проживання є і в Україні, і в Німеччині одночасно, податкова переходить до другого критерію — центру життєвих інтересів. Податковий кодекс визначає його як місце тісніших особистих або економічних зв’язків. На практиці це перевіряється за конкретними ознаками: де проживає сім’я, де людина працює, де веде бізнес і де фактично влаштоване повсякденне життя — з ким вона спілкується, де батьки.

Розберемо на двох прикладах.

Громадянин України переїхав до Німеччини з дружиною та дітьми, працює там, винаймає житло, зареєструвався — у цьому випадку центр життєвих інтересів визнається в Німеччині, і саме вона вважається країною податкового резидентства.

Інша ситуація: до Німеччини приїхала лише одна людина, а дружина й діти лишилися в Україні, де діти ходять до школи. Реєстрація й робота в Німеччині в цьому випадку не мають значення — податкова скаже, що центр життєвих інтересів перебуває в Україні через сім’ю, і визнає людину податковим резидентом України. При цьому українську податкову не цікавить, що податки вже сплачено в Німеччині: доходи все одно вимагають сплати податку в Україні. Тут може застосовуватися угода про уникнення подвійного оподаткування — податкова звіряє, скільки сплачено в Німеччині, і стягує різницю в Україні.

При цьому українську податкову не цікавить, що податки вже сплачено в Німеччині: доходи все одно вимагають сплати податку в Україні.

Суперечка знімається довідкою про податкове резидентство, виданою податковим органом Німеччини: якщо людина її надає, податкова переходить до наступного критерію — правила 183 днів.

Критерій 3: правило 183 днів перебування в країні

До критерію 183 днів податкова переходить лише після того, як не спрацювали перші два — постійне місце проживання і центр життєвих інтересів. Якщо центр життєвих інтересів уже визначено як український, до підрахунку днів справа взагалі не доходить.

Поширена помилка — вважати, що понад пів року за кордоном автоматично звільняє від резидентства України. Це працює в більшості випадків, але не завжди: критерій 183 днів застосовується лише тоді, коли попередні два не дали однозначної відповіді.

Два фактори роблять цей критерій неактуальним незалежно від кількості днів за кордоном. Якщо людина отримує зарплату від роботи в Україні, цього зазвичай достатньо для визнання резидентом. Те саме стосується зареєстрованого бізнесу: ведення підприємницької діяльності в Україні означає, що 183 дні перебування в Німеччині вже не розглядаються.

Критерій 4: реєстрація як ФОП (самозайнята особа)

Податковий кодекс України прямо називає реєстрацію як самозайнятої особи (ФОП) достатньою підставою для визнання податковим резидентом України. Якщо людина зареєстрована як ФОП в Україні, ймовірність, що податкова служба визнає її резидентом, украй висока.

Цей висновок посилюють додаткові ознаки: діючий рахунок в українському банку і подання звітності, включно з нульовими деклараціями. За збігу цих ознак податкова вважає статус резидента доведеним і має право запросити у ФОП відомості про доходи, отримані в Німеччині, щоб нарахувати податок. Оскаржити таке нарахування можна лише через український суд, доводячи, що фактичним резидентом була інша держава.

Оскаржити таке нарахування можна лише через український суд, доводячи, що фактичним резидентом була інша держава.

Критерій ФОП застосовується не першим, а лише тоді, коли попередні критерії — постійне місце проживання і центр життєвих інтересів — не дали однозначної відповіді. Його не можна ставити попереду решти і робити висновок про резидентство просто за фактом реєстрації ФОП: спершу податкова має переконатися, що визначити резидентство за першими критеріями не вдається, і лише після цього переходить до статусу самозайнятого.

Критерій 5: громадянство України

Якщо жоден із попередніх критеріїв не дав однозначної відповіді — і в Німеччині, і в Україні людина одночасно має, наприклад, статус самозайнятого, — застосовується останній критерій: громадянство. Громадянин України в цьому випадку визнається податковим резидентом України.

На практиці до цього критерію доходить рідко: зазвичай резидентство визначається раніше — за місцем проживання, центром життєвих інтересів, 183 днями або реєстрацією ФОП.

Що робити, якщо обидві країни вважають вас резидентом: подвійне оподаткування

Буває, що жоден із п’яти критеріїв не знімає конфлікту: Німеччина визнає людину своїм податковим резидентом, а Україна — своїм. У цьому випадку застосовується угода про уникнення подвійного оподаткування між країнами — саме вона встановлює порядок заліку вже сплачених податків.

Механізм такий: сума податку, сплачена в Німеччині, зіставляється із сумою, яка належала б за українським законодавством. Якщо ПДФО вже сплачено в Німеччині, від сплати цього податку в Україні людину звільняють. Якщо німецький ПДФО виявився меншим за український, різницю потрібно доплатити в Україні — у відсотках від суми.

Окремо потрібно враховувати військовий збір: у Німеччині такого платежу немає, а в Україні його ставка становить 5%. Цю суму доведеться доплатити до українського бюджету окремо, навіть якщо всі інші податки вже закриті в Німеччині.

До кого звертатися за консультацією з податків у Німеччині

Перед зверненням до фахівця варто самостійно зібрати вводні: де людина фактично живе, де перебуває сім’я, де вона працює й отримує дохід, чи збережено бізнес в Україні і чи подається по ньому звітність як по ФОП. Це ті самі п’ять критеріїв, за якими податкова визначає резидентство, — фахівцю потрібна повна картина по кожному з них, а не лише факт проживання в Німеччині.

• Перебуваючи в Німеччині, за професійною консультацією краще звертатися до німецького податкового фахівця — Steuerberater, який має ліцензію і профільну освіту.
• Консультувати з питань податкового права мають право й німецькі адвокати (Rechtsanwalt), які спеціалізуються саме на цій галузі права.

Обидва типи фахівців мають право розбиратися в питаннях подвійного резидентства і допомагати з документами для податкової — вибір залежить від того, чи потрібна лише консультація, чи також юридичний супровід спору.

Що зібрати перед консультацією з податків

• Фактичне місце проживанняобовʼязковоНімеччина, Україна або обидві країни одночасно
• Місце перебування сім’їобовʼязковоДе живуть чоловік/дружина і діти
• Місце роботи й отримання доходуобовʼязковоЗарплата в Німеччині чи в Україні
• Статус бізнесу в УкраїніобовʼязковоЧи збережено його і чи ведеться діяльність
• Звітність по ФОПобовʼязковоЧи подається звітність, включно з нульовими деклараціями
• Довідка про податкове резидентство НімеччиниЯкщо вже отримана — прискорює зняття спору

Часті питання

Чи потрібно мені якось доводити, що я став податковим резидентом Німеччини, якщо моя ситуація спірна?

Так: спір знімається довідкою про податкове резидентство, виданою податковим органом Німеччини. Після її надання українська податкова переходить до перевірки наступного по черзі критерію — правила 183 днів, а не наполягає на перших двох.

Чи можна оскаржити нарахування податків в Україні, якщо я вважаю, що фактично живу в Німеччині?

Так, але лише через український суд: там потрібно доводити, що фактичним резидентом була інша держава. Це актуально насамперед для тих, хто зареєстрований як ФОП в Україні і кого податкова вважає резидентом доведеним за цією ознакою.

Що буде, якщо я не задекларую дохід, отриманий у Німеччині, в Україні?

Якщо українська податкова має відомості про доходи, отримані в Німеччині, українська реєстрація (наприклад, прописка) стає для неї підставою донарахувати податки саме на цей дохід — незалежно від того, наскільки строго при цьому застосовується закон в іншому.

Якщо в мене нульова декларація по ФОП в Україні, це вважається доходом для визнання резидентства?

Саме подання звітності, включно з нульовими деклараціями, — це додаткова ознака, яка разом із діючим рахунком в українському банку посилює висновок про резидентство. За збігу цих ознак із фактом реєстрації ФОП податкова вважає статус резидента доведеним і має право запросити відомості про доходи в Німеччині для нарахування податку.

Чи стосується угода про уникнення подвійного оподаткування лише ПДФО, чи військового збору теж?

Лише ПДФО: угода встановлює порядок заліку саме цього податку, зіставляючи суму, сплачену в Німеччині, із сумою за українським законодавством. Військовий збір під цю угоду не підпадає — оскільки в Німеччині такого платежу немає в принципі, порівнювати й зараховувати нічого, і його 5% доведеться доплатити в Україні окремо, навіть якщо ПДФО повністю закрито в Німеччині.

Якщо я живу в Німеччині з сім’єю, але зберіг ФОП в Україні, хто я — резидент Німеччини чи України?

Вирішує порядок критеріїв: якщо переїзд із сім’єю, робота і реєстрація в Німеччині однозначно визначають центр життєвих інтересів як німецький, до критерію ФОП справа взагалі не доходить — він застосовується лише тоді, коли перші критерії не дали однозначної відповіді.