За статтею 15 DSGVO кожен, хто отримує послуги Jobcenter або подає податкову звітність до Finanzamt, має право запросити в цих органів повний перелік персональних даних, які про нього зберігаються, і мету їх використання.

Коротко

  • Обмін податковими й банківськими даними між Німеччиною та Україною вже триває, і Jobcenter може напряму запитати про незадекларований український рахунок.
  • За статтею 15 DSGVO можна запросити в будь-якого держоргану Німеччини свої персональні дані, але не матеріали всієї справи.
  • Запити до Jobcenter і Finanzamt подаються окремо — право на доступ діє лише щодо того відомства, якому адресований запит.
  • Відповідь на запит має надійти протягом місяця, але при складному обсязі даних строк може розтягнутися до трьох місяців.
  • Finanzamt має право відмовити в розкритті даних лише якщо це завадить податковій перевірці — в інших випадках відмова незаконна.

Чому Jobcenter і Finanzamt знають більше, ніж ви думаєте

Між Німеччиною та Україною, за наявними даними, вже відбувається обмін інформацією, включно з податковими відомостями й даними про рахунки. Це створює ризики для громадян України, які приховали від німецьких органів свої доходи, рахунки в українських банках або заняття підприємництвом на батьківщині.

Типова ситуація: людина обманула Jobcenter і отримувала соціальну допомогу, маючи водночас доходи в Україні. При оформленні допомоги заявник читав і підписував заяву, де прямо вказана вимога декларувати всю інформацію — тобто посилання на «ніхто не попередив» не працює.

тобто посилання на «ніхто не попередив» не працює

Після обміну даними, що відбувся, Jobcenter може поставити пряме питання про банківський рахунок, відкритий в українському банку й не вказаний при поданні заяви. Аналогічно Finanzamt має право поцікавитися доходом, про який людина замовчала. Що серйозніша прихована сума — наприклад, якщо йдеться не про разові аліменти, а про ведення бізнесу в Україні, — то серйознішими можуть бути наслідки.

Немає виправдання

Заява на допомогу підписується з прямою вимогою декларувати всі доходи й рахунки — посилатися на незнання марно, що більша прихована сума, то серйознішими можуть бути наслідки.

Чи розширюватиметься обмін даними між Німеччиною та Україною

Обмін податковою інформацією між країнами, за прогнозами, надалі розшириться, а до нього підключать решту реєстрів — очікується, що німецькі відомства отримають доступ до даних про майно українських громадян та іншої інформації, якою володіє Україна. Такий сценарій офіційно не підтверджений, це припущення про розвиток подій.

Логіка цього прогнозу пов’язана з становищем Німеччини як одного з головних спонсорів України: передаючи фінансову підтримку, країна розраховує отримувати натомість потрібні їй дані про громадян. Якщо це припущення справдиться, Jobcenter або Finanzamt зможуть напряму запитати в заявника пояснення щодо незадекларованого рахунку чи доходу, особливо якщо йдеться про підприємницьку діяльність в Україні в людини, яка вже стала податковим резидентом Німеччини.

Хто може запросити свої персональні дані та на якій підставі

Право на доступ до своїх персональних даних закріплене статтею 15 Загального регламенту про захист даних — DSGVO. Ця стаття називається «право суб’єкта даних на доступ до своїх персональних даних» і поширюється на будь-який державний орган Німеччини, включно з Jobcenter і Finanzamt.

На підставі цієї статті громадянин має право запросити, якими персональними даними про нього володіє відомство, звідки й коли ці дані отримані і для яких цілей використовуються. Окремо можна дізнатися, кому ця інформація передавалася, скільки часу вона зберігатиметься і чи застосовувалися до неї автоматизовані рішення або профілювання.

Запит можна направити до будь-якого державного органу, який обробляє персональні дані, а не лише до Jobcenter чи Finanzamt.

Схема строків відповіді відомства на запит за статтею 15 DSGVO: один місяць і продовження до трьох
Сроки рассмотрения запроса персональных данных по статье 15 DSGVO
Стаття 15 DSGVO

Будь-який громадянин має право запросити в держоргану Німеччини, які персональні дані про нього зберігаються, звідки вони отримані, кому передавалися і як довго зберігатимуться.

Як подати запит до Jobcenter і Finanzamt та скільки чекати відповіді

  1. Направте запит окремо до кожного відомства: право на доступ до даних, закріплене статтею 15 DSGVO, діє лише щодо того органу, якому адресований запит. Якщо потрібні відомості й від Jobcenter, і від Finanzamt — знадобляться два окремі звернення.
  2. Оформіть запит письмово — така форма рекомендована, хоча закон не обмежує заявника усним зверненням.
  3. Дочекайтеся відповіді: Jobcenter зобов’язаний відреагувати не пізніше одного місяця з моменту отримання запиту.
  4. Якщо запит складний або обсяг запитуваних даних великий, строк відповіді може бути продовжений ще на строк до двох місяців понад початковий місяць — тобто максимум відповіді може розтягнутися до трьох місяців з моменту отримання запиту.
  5. У цьому випадку відомство зобов’язане повідомити заявника про продовження строку ще до закінчення першого місяця, пояснивши, що розглянути запит у строк не вдається через обсяг інформації.

Скільки чекати відповіді на запит за статтею 15 DSGVO

Базовий строк відповіді — місяць, але при складному запиті відомство може розтягнути його до трьох.

  • Стандартний строк відповідідо 1 місяцяз моменту отримання запиту
  • Продовження при складному або об’ємному запитіще до 2 місяцівмаксимум — 3 місяці сумарно
  • Повідомлення про продовженнядо закінчення 1 місяцявідомство зобов’язане пояснити причину
Два відомства — два запити

Право за статтею 15 DSGVO діє лише щодо органу, до якого звертаються: потрібні дані і від Jobcenter, і від Finanzamt — надсилайте два окремі запити.

Як подати запит за статтею 15 DSGVO

Що входить до персональних даних і що отримати не можна

Стаття 15 DSGVO дає доступ лише до персональних даних, а не до всієї справи цілком: Jobcenter не зобов’язаний копіювати й надсилати всю папку для ознайомлення.

Jobcenter не зобов’язаний копіювати й надсилати всю папку для ознайомлення

До персональних даних належать прізвище, ім’я, по батькові, рік і місце народження, адреса реєстрації, номери телефонів, рахунків та електронна пошта. Саме цей перелік відомство зобов’язане надати за запитом — не більше.

Службові документи, внутрішні юридичні висновки й заключення співробітників у поняття персональних даних не входять, і отримати їх за статтею 15 DSGVO не можна.

Виняток — конфліктна ситуація з відомством: якщо Jobcenter щось вимагає, а заявник з цим не згоден і готує заперечення, він має право запросити матеріали справи в рамках спірного питання. Це право закріплене окремо — параграфом 25 Соціального кодексу Німеччини (SGB X), а не статтею 15 DSGVO.

Листування з Finanzamt про банківські рахунки, отримані в рамках міжнародного обміну даними

Коли Finanzamt може відмовити у наданні інформації

Finanzamt зобов’язаний надати персональні дані за запитом, але може розкрити їх не в повному обсязі. Підстава для відмови одна: розкриття інформації здатне завадити податковій перевірці або показати устрій системи податкового контролю. Якщо така перевірка не триває, формальних підстав для відмови в податкового органу немає.

У запиті можна прямо запитати, чи отримував Finanzamt у рамках міжнародного обміну даними інформацію про банківські рахунки, відкриті в Україні, — і якщо так, то які саме рахунки й коли відомості були отримані. Банківська інформація класифікується як персональні дані, тому вимагати її в податкового органу — законне право.

вимагати її в податкового органу — законне право

На практиці такий запит допомагає зрозуміти, якими даними про рахунки вже володіє Finanzamt, перш ніж він сам поставить питання про рух коштів по них. Переважна більшість подібних запитів використовується не для конфлікту з відомством, а для того, щоб вчасно виявити і виправити помилку у власних даних.

Запитайте прямо

У запиті до Finanzamt можна уточнити, чи отримував він дані про українські рахунки в рамках обміну — і які саме, щоб заздалегідь дізнатися, що вже відомо відомству.

Часті питання

Що загрожує, якщо Jobcenter дізнається про прихований рахунок чи дохід уже після обміну даними

Наслідки залежать від масштабу прихованого — що серйозніша сума (наприклад, не разові аліменти, а ведення бізнесу в Україні), то серйознішими можуть бути наслідки. Оскільки при оформленні допомоги заявник підписував зобов’язання декларувати всю інформацію, посилання на «ніхто не попередив» не працює, і це варто враховувати, перш ніж давати пояснення відомству.

Чи можна подати запит на доступ до даних не до Jobcenter або Finanzamt, а до іншого відомства

Так, запит за статтею 15 DSGVO можна направити до будь-якого державного органу Німеччини, який обробляє персональні дані, а не лише до Jobcenter чи Finanzamt — право доступу не обмежене цими двома відомствами.

Чи потрібно пояснювати відомству, навіщо потрібен запит персональних даних

Ні, закон не вимагає обґрунтовувати причину запиту — право на доступ до своїх персональних даних за статтею 15 DSGVO належить громадянину безумовно і не ставиться в залежність від мети звернення.

Чи можна дізнатися у Finanzamt, що саме він знає про рахунки в Україні, до того як він сам поставить питання

Так, у запиті можна прямо запитати, чи отримував Finanzamt у рамках міжнародного обміну даними відомості про банківські рахунки, відкриті в Україні, і якщо так — які саме і коли. На практиці це допомагає зрозуміти обсяг уже наявних у відомства даних і вчасно виправити помилку у власних відомостях, перш ніж питання поставить сам Finanzamt.